У першому раунді відбулось лише дві перемоги шахісток з нижчим рейтингом, але у другому всі три учасниці з найвищим рейтингом вибули після матчів з учасницями, рейтинг яких на 150 очок нижчий. Серед них третя посіяна Ганна Музичук, яка програла майбутній чемпіонці[3]. Четверта посіяна вибула у чвертьфіналі.
Учасниці
Учасниці, що кваліфікувалися на турнір, були посіяні в турнірній сітці згідно з їхнім рейтингом Ело (станом на 1 листопада 2012), за винятком посіяної під 1-м номером Хоу Іфань, яка захищала своє звання[4].
Турнір проходив за нокаут системою-64 у шість кіл. На всіх стадіях, крім фіналу, матчі складалися з 2 партій з контролемФІДЕ (90 хвилин на 40 ходів, потім 30 хвилин до кінця партії з додаванням 30 секунд на кожен хід, починаючи з 41-го), у випадку нічиєї після двох (у фіналі чотирьох) партій, на наступний день учасниці грали тай-брейк. Формат тай-брейка виглядав таким чином:
Дві швидкі партії з контролем 25 хвилин + 10 секунд на хід;
Якщо ці партії не виявили переможниці, то грали дві швидкі партії по 10 хвилин + 10 секунд на хід;
Якщо і після цих двох партій рахунок нічийний, опонентки грали дві бліц-партії (5 хвилин плюс 3 секунди на хід);
Якщо всі ці міні-матчі не виявляли переможниці, то у вирішальній партії (армагедон) білі отримували 5 хвилин, чорні — 4, з додаванням 3-х секунд після 60-го ходу, нічия на користь чорних.
У фінальному матчі грали 4 партії з контролем ФІДЕ.
Розподіл грошових призів був такий самий, як і на чемпіонаті світу 2010 року.
Трансляції
Антоанета Стефанова, яка програла у фіналі
Офіційний сайт повністю транслював турнір наживо. Трансляції переривались лише короткими рекламними заставками. Можна було також продивитись відеопотік до початку змагань наступного дня. Можна було вибирати режим показу з високою, або низькою роздільною здатністю. Коментували гросмейстери трьома різними мовами: англійською, російською і китайською (вперше). У дні фіналу за трансляціями наживо спостерігали кілька сотень тисяч глядачів[5].
Результати
Фінальний матч
Доля фінального матчу вирішилась після чотирьох партій з класичним контролем часу і двох швидких партій. Анна Ушеніна здобула звання чемпіонки, перемігши чемпіонку світу 2004 року Антоанету Стефанову, яка також була тоді чинною чемпіонкою світу зі швидких шахів[6].
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
