Чемпіонат Англії з футболу 2010—2011: Прем'єр-лігаАнглійська прем'єр-ліга 2010—2011 (англ. Barclays Premier League) — 19-ий сезон англійської Прем'єр-ліги, заснованої 1992 року. Календар сезону був оприлюднений 17 червня 2010 року.[2] Сезон розпочався 14 серпня 2010,[3] і завершився 22 травня 2011 року. Лондонський клуб «Челсі» розпочинав сезон як чинний чемпіон країни.[4] Переможцем Прем'єр-ліги сезону 2010—2011 став «Манчестер Юнайтед», який 14 травня 2011 року став недосяжним для конкурентів після нічиєї з рахунком 1–1 у виїзному матчі проти «Блекберн Роверз».[5][6] Манкуніанці здобули свій 19-й титул чемпіонів країни, ставши одноосібним найтитулованішим клубом країни.[7] «Манчестер Юнайтед», «Челсі», «Манчестер Сіті» та «Арсенал» здобули право участі у розіграші Ліги чемпіонів наступного сезону, а «Тоттенгем Готспур» став командою, що за результатами виступів у чемпіонаті стала учасником розіграшу Ліги Європи. Унизу турнірної таблиці «Вест Гем Юнайтед», «Блекпул» та «Бірмінгем Сіті» не зберегли прописку в елітному дивізіоні англійського футболу та вибули до Чемпіонату Футбольної ліги.[8][9][10] Зміни регламентуЗ цього сезону Прем'єр-ліга запровадила обмеження на кількість гравців, що могли бути включені до заявки команди для участі у матчах сезону. На момент закриття літнього трансферного вікна кожний клуб ліги мав надати список з максимум 25 гравців, яких мав право задіяти в іграх до відкриття зимового трансферного вікна. Взимку подавалася аналогічна заявка для участі у другій частині чемпіонату. Гравці віком до 21 року мали право виступів за клуб Прем'єр-ліги без необхідності включення до цієї заявки. Іншим нововведенням сезону 2010—2011 стало правило вітчизняних вихованців (англ. home grown players), відповідно до якого з 25 граців, що потрапляють до заявки клубу Прем'єр-ліги, мінімум 8 мають бути вітчизняними вихованцями, тобто провести щонайменше три роки на молодіжному рівні (між 16-м до 21-м днем народження) в одному або декількох футбольних клубах на території Англії або Уельсу. Ця ініціатива була покликана стимулювати розвиток юнацького та молодіжного футболу Англії в умовах, коли місцеві елітні клуби мають величезні трансферні бюджети та можуть собі дозволити сформувати команду повністю з досвідчених закордонних виконавців.[11] Усі клуби-учасники сезону Прем'єр-ліги подали заявки з 25 гравців до встановленого терміну 1 вересня 2010 року.[12] Команди-учасниціУ змаганнях Прем'єр-ліги сезону 2010—2011 взяли участь 20 команд, включаючи 17 команд-учасниць попереднього сезону та три команди, що підвищилися у класі з Чемпіонату Футбольної ліги. «Халл Сіті», «Бернлі» та «Портсмут», що зайняли останні три місця у розіграші Прем'єр-ліги попереднього сезону вибули до Чемпіонату Футбольної ліги. При цьому «Портсмут» втратив місце в елітному дивізіоні англійського футболу вперше за сім років. Переможці сезону у другому за силою англійському дивізіоні «Ньюкасл Юнайтед» та їх найближчий переслідувач «Вест-Бромвіч Альбіон» напряму отримали право виступів у Прем'єр-лізі цього сезону, обидва клуби повернулися до еліти після однорічної перерви. Третьою командою, що пробилася до Прем'єр-ліги 2010—2011 став «Блекпул», який змагався за це право у матчі плей-оф проти валійського «Кардіф Сіті» та здобув перемогу з рахунком 3:2. Для «Блекпула» ця участь у змаганнях найвищого за рівнем дивізіону Англії стала першою за 39 років.[13] Вперше з сезону 1983—1984 у найвищому англійському футбольному дивізіоні були представлені усі чотири головні команди регіону Західний Мідленд — «Астон Вілла», «Бірмінгем Сіті», «Вест-Бромвіч Альбіон» та «Вулвергемптон Вондерерз».[14] При цьому дві останні команді, що є суперниками по т. зв. Блек-Кантрі дербі, взагалі вперше у своїй історії одночасно потрапили до Прем'єр-ліги. Оскільки на заміну вибулих «Халл Сіті» та «Портсмут» до Прем'єр-ліги пробилися команди з інших регіонів Англії, сезон 2010—2011 відзначався досить вузькою географією команд-учасниць — у Прем'єр-лізі змагалися представники лише чотирьох з дев'яти регіонів країни — регіони Йоркшир і Гамбер, Східний Мідленд, Східна Англія, Південно-Східна Англія та Південно-Західна Англія свого представництва в елітному дивізіоні англійського футболу цього сезону не мали. Стадіони та розміщення
Зміни тренерів
Турнірна таблиця
Джерела: Barclays Premier League Результати
Джерело: Barclays Premier League Статистика
НагородиЩомісячні нагородиНагороди за сезонГравець року за версією ПФАНагороду «Гравець року за версією ПФА» отримав Гарет Бейл. Гравець року за версією Асоціації футбольних журналістівНагороду «Гравець року за версією Асоціації футбольних журналістів» отримав Скотт Паркер.[45] Молодий гравець року за версією ПФАНагороду «Молодий гравець року за версією ПФА» отримав Джек Вілшир.[46] Гравець року за версією вболівальників ПФАНагороду «Гравець року за версією вболівальників ПФА» отримав Раул Мейреліш.[47] Гравець року англійської Прем'єр-лігиНагороду «Гравець року англійської Прем'єр-ліги» отримав Неманья Видич з «Манчестер Юнайтед».[48] Тренер року англійської Прем'єр-лігиОчільник трнерського штабу «Манчестер Юнайтед» 69-річний Алекс Фергюсон став лауреатом нагороди «Тренер року англійської Прем'єр-ліги».[48] Золота рукавичка англійської Прем'єр-ліги«Золота рукавичка англійської Прем'єр-ліги» дісталася Джо Гарту, голкіперу «Манчестер Сіті».[49] Золотий бутс англійської Прем'єр-лігиДімітар Бербатов з «Манчестер Юнайтед» та Карлос Тевес з «Манчестер Сіті» поділили нагороду «Золотий бутс англійської Прем'єр-ліги», забиши по 20 голів.[50] Примітки
|