|
Чебаненко Іван Ілліч
Іва́н Іллі́ч Чебаненко (30 березня 1925, с. Матвіївка — 27 червня 2012, м. Київ) — український геолог-тектоніст, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки, завідувач відділу геотектоніки — від 1978, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки — 1992 (за участь у відкритті — на основі неорганічної гіпотези — принципового нового об'єкту пошуків родовищ нафти й газу, як джерела розширення паливно-енергетичної бази України, із співавторами). Першим у світі розробив карти розломів континентів і океанів, які відображали існування мережі розломів літосфери, згодом підтверджених супутниковими фотознімками. Учасник відкриття нового об'єкта пошуків родовищ нафти і газу. Життєпис1940 року помирає батько, допомагав матері в домашньому господарстві, працював на полях у колгоспі. В приміському селі Матвіївка закінчив десятирічну школу в 1941 році. З 26 березня 1944, зразу після звільнення Миколаєва, в лавах радянських військ. В складі Запорізької червонопрапорної ордена Суворова стрілецької дивізії брав участь у форсуванні річки Дністер, в Яссько-Кишинівській операції, боях в Румунії і Болгарії. В 1948—1953 — студент геологічного факультету Одеського державного університету ім. Мечникова. Працює у Ворошиловградському гірничому окрузі інженером-геологом. В 1955—1957 — аспірантура при Інституті геологічних наук, під керівництвом В. Г. Бондарчука захистив у 1958 році кандидатську дисертацію «Тектоніка Лисичанського підняття північнозахідної окраїни Донецького кряжа». У 1958 на запрошення Міністерства середнього машинобудування СРСР відряджений до Чехословаччини — працював інженером, пізніше — головним інженером експедиції, яка проводила пошуки уранових руд на Чеському рудоносному масиві. 3 жовтня 1960 — співробітник Інституту геологічних наук НАН, пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до першого заступника директора Інституту, та радника при дирекції Інституту з наукових питань. У червні 1974 — докторська дисертація на тему «Регіональні розломи України, закономірності їх розміщення та значення для пошуків родовищ корисних копалин». 1979 — член-кореспондент НАНУ за спеціальністю «Геологія та геофізика». У 1982 — академік НАНУ за спеціальністю «Геологія». Його перу належить понад 200 наукових публікацій, з них 16 монографій. Більшість присвячена теоретичним проблемам будови літосфери та її розвитку в геоісторичному аспекті. Був членом міжреспубліканської наукової ради, науково-методичної ради при товаристві «Знання»; член багатьох фахових рад, керував при Інституті геологічних наук Спеціалізованою радою з захисту кандидатських та докторських дисертацій. В наукових роботах по пошуках нафти неорганічного походження та створення на її основі принципово нової методики пошуків нафтових родовищ його постійно підтримував Борис Євгенович Патон. Як педагог підготував 10 кандидатів і 4 докторів наук. Серед його робіт:
РодинаБатько — Ілля Іванович Чебаненкою. Мати — Матрьона Афанасіївна Чебаненко (до шлюбу Письменна). Дружина — Жанна Сергіївна Чехоніна. Діти — Сергій Іванович Чебаненко, Ілля Іванович Чебаненко. Див. також
Витоки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
