Чапличі

Сучасний варіант гербу Кирдій

Чапличі (Чапличі-Шпанівські) — руський (український) боярський рід. Волинсько-холмська гілка роду Кирдійовичів.[1] Родове гніздо — село Шпанів. Герб Кирдій.

Разом з Гостськими, Джусами, Козинськими, Вільгорськими, Кирдіями Мильськими та іншими, є однією з гілок, що походить від напівлегендарного боярина, пана Кирдія. Протопласт роду Чапличів — Чапля Кирдійович.

Основні представники роду

  • Чапля Кирдійович (Іван, Лук'ян?) 
    • Андрій Чаплич, згадується 1436 року під час майнової угоди разом з іншими Кирдійовичами (Сенком Гостським та Петрашком Ланевичем).
      • Іван (Івашко) Чаплич (зг. 1510)
        • Петро Чаплич — брат Кадіяна, з ним 1528-го доставив 5 коней для військової експедиції
          • Іван, каштелян київський. Дружина — Ганна Болбасівна-Ростоцька.
            • Федора — дружина Івана Бокія-Печихвостського, володимирського підкоморія (1597)
        • Григорій (Грицко) Іванович Чаплич (зг. 1514) дружина — Олена Єло-Малинська[2]
          • Маріанна — донька Петра Чаплича-Шпанівського, дружина князя Януша Кузьмича Заславського
        • Кадян Чаплич
          • Григорій (пом. 1583)
          • Федір — луцький земський суддя 1581.
            • Мартин — дружина — Варвара Боговитинівна-Козерадська
            • Адам — посідав Милостів, Плоску, Миків
            • Микола — посідав Понебель, Рогачів, Комачів
              • Іван — василіянин
              • Йосиф — єпископ луцький і острозький (1650—1655)
              • Микола
              • Христофор Онуфрій (пом 1669), посідав Понебель
                • Микола Яцентій — домініканець.
                • Іванна — дружина Беневського, потім Гулевича
            • Юрій Чаплич-Шпанівський. У 1639 році купив рокитнівський ключ в Раїни кн. Соломерецької з Гостських за 120 000 золотих польських. У 1644 році віддав у заставну оренду Старі Масевичі та рудню на річці Олві для Іллі Бабинського.
              • Олександр Чаплич-Шпанівський, дружина — Дорота з Притика
              • Андрій Чаплич зі Шпанова на Береську (пом. 1655) староста городельський, дружина — N Маріанна.
                • Маркіян Чаплич на Береську й Озденіжу (зг. 1655), підкоморій київський (1685), дружина — Варвара Юріївна Немиричівна. У 1660 році отримав рокитнівський ключ від свого стрия Олександра Юрієвича Чаплича-Шпанівський.
                  • Юрій-Андрій Чаплич-Шпанівський, стольник волинський, староста кременчуцький, підвоєвода судовий, генерал воєводства Київського (зг. 1704), підкоморій київський (зг. 1716,1719), дружина — Францишка Романівна Ленкевичівна.
                    • Маркіян Чаплич-Шпанівський, підкоморій київський (1704), ловчий житомирський, староста кременчуцький (1719).
                    • Олександр Чаплич-Шпанівський
                    • Людвик Чаплич-Шпанівський
      • Микита Андрійович Чаплич — отримав Миків[3], Радехів Луцького повіту у 1502[2]; У 1494 році намагався повернути село Гільча яким раніше поступився Єско Іванович Чаплич для князів Острозьких.[4]
      • Степан Андрійович Чаплич (1508)
      • Митко Андрійович Чаплич (1500)
    • Федко Чаплич. Виклопотав у князя Свидригайла Ольгердовича село Глупотин. Також мав на той час село Русивель.
    • Єско (Єнко, Яцько, Янко) Чаплич. Належало село Гільча, яким він згодом поступився князю Івану Васильовичу Острозькому, в обмін на двір у Межирічі.
      • Марія — дружина Михна Омелянського
      • Білуха — дружина Івашка Охремовича

Інші представники

  • N — київський підстолій 1770[5]
    • Ігнатій — київський підстолій, дружина Францішки з Пясковських, дочка волинського чесника
    • Йосиф — житомирський скарбник, дружина Маріанна Вісьневська (Вишневська)
      • Михайло — овруцький мечник, житомирський підстолій, мстиславльський скарбник
        • Фелікс[5], дружина Йоанна Любанська[7]
  • Феодора (Теодора) — дружина князя Юрія Вишневецького у 1619 р.[5]
  • Йоахім (Евфемій)[8] — генерал-лейтенант російської імператорської армії, учасник наполеонівських воєн та придушення польського повстання під проводом Т. Костюшка[9]
  • Анна — третя дружина ротмістра ЙКМ князя Андрія Четвертинського[10]

Примітки

  1. ↑ Hłupanin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 79. (пол.) — S. 79. (пол.)
  2. ↑ а б Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 270.
  3. ↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 269.
  4. ↑ Wyrozumski J. Ostrogski Michał książę (zm. 1501) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/3, zeszyt 102. — S. 496. (пол.)
  5. ↑ а б в Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 272.
  6. ↑ Konopczyński W. Czaplic Celestyn, h. Kierdeja (1723—1804) // Polski Słownik Biograficzny… — T. IV. — S. 167—168.
  7. ↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 273.
  8. ↑ Mościcki H. Czaplic Eufemiusz (Joachim) (†1825) // Polski Słownik Biograficzny… — T. IV. — S. 168.
  9. ↑ Pachoński J. Konopka Jan h. Nowina (1775 lub 1777—1815) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 566—567. (пол.)
  10. ↑ Książęta Czetwertyńscy (02) [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

Посилання


Це незавершена стаття про шляхту (дворянство).
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.