Целестин Чаплич

Целестин Чаплич
Народився	6 квітня 1723(1723-04-06)[1]
Помер	23 травня 1804(1804-05-23)[1]  (81 рік) Варшава, Прусське королівство
Країна	Річ Посполита
Діяльність	поет
Посада	Ловчий великий коронний[2] , Консул Конфедерації , посол Сейму Речі Посполитої^[d] , учасник виборів короля Польщі^d , депутат^[d] , Маршалок Сейму Речі Посполитої , дубенківський староста^d , Q65952505?[3]  і підчаший київський^d
Рід	Чапличі
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Целестин Чаплич гербу Кердея (пол. Celestyn Czaplic; 6 квітня 1723 — 23 травня 1804, Варшава) — шляхтич руського (українського) походження, державний діяч Речі Посполитої.

Життєпис

Син київського підстолія Ігнатія та його дружини Францішки з Пясковських Чапличів. Підписувався, як предки, зі Шпанова.

Навчався спочатку в колегіумі при монастирі піярів у Межирічі Корецькому, потім — у єзуїтів в м. Острог. Практику двірську, табірну проходив у Полонному в князя Антонія Бенедикта Любомирського — старости казимирського, разом з його сином Марціном Єжи (майбутнім краківським воєводою[4]) брав участь у виправах на гайдамаків, військових маневрах. У 1746 році став київським підчашим. Після коротких обов'язків «сурогатора» в Крем'янці з подачі Януша Сангушка, 24 червня 1765 року став волинським підкоморієм. 1766 року був маршалком так званого сейму Чаплича, на якому був остаточно похований проект реформ фамілії (патрії) Чарторийських. Був старостою дубенським у Белзькому воєводстві. Ловчий великий коронний з 25 квітня 1773 року (склав у травні 1784 року), кавалер ордену Білого орла 1775 року. Був представлений на посаду підканцлера коронного, не витримав конкуренції Яцка Малаховского в 1780 році. Останні роки провів осторонь від політики в палаці Яблоновського у Варшаві, де став підданим Прусії.

У вірші «Na Solec» (1774) «оспівував» солецький сад Казімєжа Понятовського.[5]

Сім'я

Був одружений з Анною Джевецькою (пол. Anna Drzewiecka) — крем'янецькою підкоморянкою, діти:

• Текля — дружина князя Антонія Барнаби Яблоновського,
• Тереза — дружина Ксаверія Войни (потім — підканцлер Галичини).

Примітки

1. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
   d:Track:Q96022943
2. Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 75. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
   d:Track:Q6453758d:Track:Q11686403d:Track:Q123985090
3. Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 87. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
   d:Track:Q122963178d:Track:Q55392283d:Track:Q6453758
4. Lubomirscy (01) [Архівовано 25 травня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
5. Zielińska Z. Poniatowski Kazimierz h. Ciołek (1721—1800) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVII/3, zeszyt 114. — S. 450. (пол.)

Джерела

• Konopczyński W. Czaplic Celestyn, h. Kierdeja (1723—1804) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1937. — T. IV, zeszyt 16. — S. 167—168. (пол.)