|
Чакарера
Чакарера (ісп. chacarera, «селянка») — це аргентинський народний танець і музика. Через народну музику танцю аргентинці протиставляють чакареру космополітичному танго. Один з найпоширеніших в Аргентині танців на вечірках, нарівні з самбою, гато та ескондідо.[1] ІсторіяВважається, що танець походить з барокової хореографії пантомімічних танців «про справи сердечні», таких як сарабанда, яку танцювали у європейських салонах у XVI–XVII ст., а в Америці поширилася починаючи з Перу. Згадки про чакареру у письмових документах з'являються лише у кінці XIX століття, наприклад, що у провінції Тукуман її танцюють з 1850 року. Серед інших згадок такі:
Усна традиція називає місцем походження чакарери провінцію Сантьяго-дель-Естеро. Там з'являються перші вірші до чакарери, написані на рідній для місцевості мові кечуа. Висновки про розвиток чакарери можна робити лише з появою звукозапису. Репертуар чакарери можна прослідковувати від першого запису, зробленого Андресом Часаррета у 1911 році[3], але сучасний стиль кристалізувався у записах фолк-гурту 1950-х років Los Hermanos Abalos[4], і зараз він поширений по всій Аргентині з відмінними варіантами у Сантьяго-дель-Естеро і Сальті. МузикаСучасна чакарера — це, зазвичай, затихаючі мінорні мелодії в межах октави, вони здебільшого покладаються на тонічний і домінантний акомпанемент. Вона біритмічна, музична основа має такт ¾, а мелодія — 6/8. Темп швидкий. Танець складається зі своєрідних куплетів та інструментальної інтерлюдії між ними і у вступі. Сучасні музиканти грають чакареру соло або невеликими ансамблями з вокалом, гітарою, скрипкою та великим барабаном (може бути також арфа чи акордеон). ХореографіяЧакарера — парний танець, що зазнав впливу контрадансу і схожий до багатьох ібероамериканських танців, у тому числі чилійської квеки та перуанської марінери[5]. Танцюється без дотиків один до одного. Партнер кружляє навколо своєї партнерки, принаджуючи її притупуванням ноги (запатео), змахами хусточки та «коронацією» і широкими обіймами наприкінці. В основі хореографії — спеціальна фігура з поступу вперед і відходу назад. Танець складається з двох частин, і друга точно повторює першу.[2] Фігури звичайної чакарери:
КостюмЖіночий: шкіряні черевики на середньому каблуку, пишна спідниця зі складками, сорочка на ґудзиках з пишними рукавами і рюшами. Волосся зібране у коси. Чоловічий: чоботи, жакет, будь-яка біла чи кольорова сорочка, пояс, широкі штани або шаровари з кишенями, шовкова хустина на шиї. Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
