Цмокаленко Дмитро Гнатович

Цмокаленко Дмитро Гнатович
Народився	25 вересня 1922(1922-09-25)  Великі Кринки, Кременчуцький повіт, Кременчуцька губернія, Українська СРР
Помер	20 листопада 2007(2007-11-20) (85 років)
Членство	Національна спілка письменників України
Нагороди

Дмитро Гнатович Цмокаленко (25 вересня 1922(19220925), с. Битяги Великокринківського (нині — с. Великі Кринки Глобинського) району Полтавської обл. — 20 листопада 2007) — заслужений працівник культури України, прозаїк і публіцист, член спілки письменників СРСР з 1952 року, меценат газети «Зоря Придніпров'я».

Біографічні відомості

Народився в родині селянина-бідняка. Навчався найкраще серед своїх братів. Найбільше його вабила література. Мабуть, не було в шкільній бібліотеці такої книжки, яку б він не прочитав. Після закінчення Великокринківської середньої школи почав працювати літературним працівником та відповідальним секретарем редакції районної газети «Більшовицька перемога». Саме в цей час почав друкувати свої твори у газеті.

У серпні 1941 року призваний до лав Червоної армії. Пройшов дорогами війни до Перемоги, мав тяжкі поранення. Демобілізований у червні 1945 року з посади командира батареї у званні старшого лейтенанта.

Після війни закінчив курси газетних працівників, а в 1951 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК Компартії України. Працював на журналістській та видавничій роботі у редакціях районного, обласного та республіканського рівнів. У перші післявоєнні роки Д. Цмокаленко виступав як літературний критик.

У різний час працював у редакціях «Зоря комунізму» Великокринківського району, «Радянська Волинь», «Радянська Україна», журнал «Жовтень». До 1963 року очолював Львівське книжково-журнальне видавництво «Каменяр».

У 1963—1966 роках — головний редактор газети Спілки письменників України «Літературна газета».

З 1966 до 1972 року — заступник завідувача відділу культури ЦК Компартії України, в 1972—1984 роках — перший заступник голови Держкомвидаву УРСР.

Творчість

Дмитро Цмокаленко автор книжки оповідань і нарисів «Зірниці над Дніпром» (1952), «Шахтарська сторона» (1954), «Право на дружбу» (1956), повістей «Суворе повноліття» (про події 1941—1943 рр. на території району) видана в 1959, 1964, 1972, 1982 роках, кіноповість «Суддями будемо ми» (1961); збірки новел і памфлетів «Таємниці далеких берегів» (1965) за яку у 1965 році письменника удостоєно премії імені Ярослава Галана.

Помер 20 листопада 2007 року.

Нагороди

• два ордени Вітчизняної війни І ст.
• орден Трудового Червоного Прапора
• орден Червоної Зірки
• два орден «Знак Пошани»
• медаль «За трудову доблесть» (4.05.1962)
• 20 медалей
• дві Почесні грамоти Президії Верховної Ради Української РСР
• заслужений працівник культури Української РСР

Джерела і література

• Дмитро Цмокаленко: [некролог] // Літературна Україна. — 2007. — 20 груд. — С. 2.
• Письменник від народу: [уродженець с. Бетяги Глобин. р-ну Д. Г. Цмокаленко] // Сорокопуд І. О. Великі Кринки та великокринківці. — Полтава, 2011. — С. 297—300.
• Убийвовк Л. 85 років від дня народження. Цмокаленко Дмитро Гнатович / Л. Убийвовк // Край. — 2007. — № 41 (верес.). — С. 20-21.
• Цмокаленко Дмитро Гнатович: [нар. в с. Бетяги Глобинського р-ну] // Григор'єв В. Роде наш прекрасний: історія Глобинського району в особах. — Полтава, 2007. — С. 365—366.
• Цмокаленко Дмитро Гнатович // Письменники України: біобібліографічний довідник. — К., 2006. — С. 446.