Церква святого Миколая (Носів)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква святого Миколая.

Церква святого Миколая (Носів)
Тип	церква
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Носів
Конфесія	УГКЦ
Церква святого Миколая у Вікісховищі

Церква святого Миколая в Носові — парафія і храм греко-католицької громади Підгаєцького деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Носів Тернопільського району Тернопільської области.

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення[1].

Історія церкви

Перша згадка про село датується 1395 рокам, а греко-католицька парафія започаткована в XVIII століття і залишалася такою до 1946 року. Першу церкву в с. Носів зведено з дерева. Прослужила вона парафіянам до 1835 року. Друга церква, яка існує до цього часу, збудована з каменю, має прямокутну форму, одну конусоподібну баню. Її план було виготовлено в листопаді 1830 року. Будівництво розпочалось весною наступного року і тривало 5 років. Споруджували храм методом народної будови за кошти парафіян. Невелику фінансову допомогу надав пан Скрілуцький — власник фільварку в селі. У пам'яті парафіян живе ім'я Марії Півторак, вдови, яка весь свій час і сили віддавала будові, щодень возила волами камінь і воду. Померла вона 1840 року. Односельчани поставили на її могилі пам'ятник.

У 1967—1976 роках храм був недіючим, його закрила державна влада.

У 1990 році парафіяльна громада намагалася відновити греко-католицький обряд, але о. Мудла перейти в УГКЦ не захотів. Громада звільнила його і якийсь час на парафії служив греко-католицький священник о. Ярослав (Василь Івасюк). У лоно УГКЦ парафія повернулася в 1990 році.

За час служіння о. Василя Яремка зроблено капітальний ремонт храму, виготовлено два різьблених престоли, проскумедійник, чудовий іконостас (освячений 19 грудня 2011), збудовано три каплички: одну — при в'їзді в село на честь незалежности: України, другу — біля церкви, третю — біля джерела, де проводиться водоосвячення.

При парафії діють: братство «Матері Божої Неустанної Помочі», Вівтарна дружина.

На території парафії є фігура Матері Божої і хрест на честь скасування панщини в 1848 році.

Парохи

• о. Кузьма Ліпський (до 1835),
• о. Казимир Баліцький (1835—1840),
• о. Мар'ян Теліховський (1841—1853),
• о. Омелян Кичура (помер 1910),
• о. Євген Теліщук,
• о. Остап Чатиринський (до 1920),
• о. Євстахій Гайдукевич (1920—1936),
• о. Василь Джиджора (1936—1946),
• о. Прокіп Максимюк (1946—1954),
• о. Петро Скільський (1954—1958),
• о. Павло Кужель
• о. Цалевич (1959—1960),
• о. Курчак (1961—1967),
• о. Володимир Михайлюк (1976—1984),
• о. Василь Сабат (1984—1988),
• о. Омелян Легета (1989),
• о. Володимир Мулла (1989—1990),
• о. Володимир Люшняк (1990—1994),
• о. Василь Яремко (з 14 грудня 1994).

Примітки

1. Лист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року.

Джерела

• Парафія с. Носів. Церква святого Миколая // Бучацька єпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 276. : іл. — ISBN 978-966-2061-30-7.