Носів
Но́сів — село в Україні, у Підгаєцькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа, на півдні району. Адміністративний центр колишньої Носівської сільради. До Носова приєднано хутори Зарва, Кримни та Дербанівка. До 1990 року належало до Бережанського району. Населення — 692 особи (2001). ІсторіяПерша писемна згадка — 1395. З 1395 року землями над Золотою Липою володів Іваниш Унгарус (Іван Угрин), шляхтич гербу і роду Сас, який переселився сюди з Волохії. Згадується 1462 року в книгах галицького суду[1]. У 1904 р. велика земельна власність належала Яну Валевському Діяли «Просвіта», «Січ» та інші товариства, кооператива. У 1930 році село потрапило під польську пацифікацію. 1957 в Носові була велика повінь[2]. 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади.[3] 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підгаєцького району, село увійшло до складу Тернопільського району[4]. Пам'яткиЄ церква святого Миколая (1831, кам'яна), каплички при в'їзді в село (1992) та поблизу церкви (2003). Встановлена «фігура» Матері Божої з хрестом на честь скасування панщини, споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967), Т. Шевченку (2000, скульптор Б. Карий), насипано символічну могилу жертвам сталінських репресій (1990), впорядковано могилу воякам УПА (1992). Соціальна сфераПрацюють ЗОШ 1-2 ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ПАП «Носівське». Відомі людиНародилися
Проживали, перебували
Галерея
Примітки
Джерела
|