Церква Преображення Господнього (Шершенівка)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Преображення Господнього.
Церква Преображення Господнього (Шершенівка)
Типцерква
Статус спадщинипам’ятка архітектури
Країна Україна
РозташуванняШершенівка
КонфесіяУГКЦ
CMNS: Церква Преображення Господнього у Вікісховищі

Церква Преображення Господнього в Шершенівці — парафія і храм греко-католицької громади Борщівського деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Шершенівка Чортківського району Тернопільської области.

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 416)[1].

Історія церкви

Перший дерев'яний храм у селі Шершенівка збудовано в 1730 році. Ймовірно, це дало поштовх до утворення греко-католицької парафії. 16 жовтня 1888 року канонічну візитацію парафії здійснив владика Станиславівської єпархії Юліян Пелеш. Наприкінці XIX століття в селі було збудовано новин кам'яний храм, який освятили 19 серпня 1901 року. Кошти на храм пожертвували, в основному, жителі села, а також сусідніх сіл. Стара церква, яка була поряд з новозведенною, згоріла під час Першої світової війни.

Освятили новозбудований храм декан Скальського деканату о. Петро Мицьковський та священників із сусідніх парафій. Храм належав греко-католицькій громаді до 1946 року. У 1946—1990 роках парафія була підпорядкована РПЦ. У 1946—1962 роках храм також належав до Московського патріархату.

У 1962 році церкву закрила державна влада, а парафія була приєднана до парафії с. Олексинці. Закритий храм пустував, однак 22 березня 1986 року районна рада та її голова М. Моспан за підтримки міліції спробували облаштувати в церкві складське приміщення. Сільські жителі чинили активний спротив діям райвиконкому і міліції, внаслідок чого двоє мешканців села постраждали, а п'ятеро було засуджено до 5 діб адмінарешту. Храм люди відстояли. Богослужіння відновили в листопаді 1988 року. До 1990 року парафія та храм знову належали московському православ'ю. У 1990 році було відновлено греко-католицьку парафію.

У 2008 році за кошти парафіян та основного жертводавця Володимира Гищука церкву капітально відремонтували, а завдяки фінансовій допомозі Михайла Старуха впорядкували і церковне подвір'я.

У селі є капличка, збудована на початку XVIII століття, перебудована і освячена в 1994 році, в якій є невеличкий іконостас, датований 1714 роком. На території парафії також є фігура Ісуса Христа, фігура Матері Божої, дерев'яний хрест на честь 2000-ліття Різдва Христового, хрест з нагоди скасування панщини, встановлений в 1848 році; на недіючому цвинтарі є хрест Тверезости.

Парохи

  • о. Михайло Іванович (1784—1820),
  • о. Йосип Ліцкевич (1820—1858),
  • о. Нестор Білінський (1858—1867),
  • о. Петро Гіль (1867—1901),
  • о. Володимир Милищук (1901 —1903),
  • о. Михайло Ароздовський (1904—1954),
  • о. Степан Посвятовський (1954—1958),
  • о. Михайло Герус (1958—1962),
  • о. Микола Паскевич (1988—1990),
  • о. Ярослав Гавриш (1991—1992),
  • о. Іван Сабала (1992—1994),
  • о. Михайло Марущак (1994—2003),
  • о. Дмитро Шувар, ЧСВВ (2003—2005),
  • о. Роман Савич (2005—2012),
  • о. Ярослав Капулов (з березня 2012).

Примітки

  1. ↑ Лист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року.

Джерела