Бурдя́ківці — село в Україні , у Скала-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області . Розташоване на південному сході району.
Поштове відділення — Бурдяківське. До 2020 центр сільської ради, якій були підпорядковані село Дубівка та хутір Збриж . Приєднані хутори Кругла та Когутівка .
Населення — 1091 особа (2003 ).
Географія
Село розташоване на відстані 358 км від Києва , 84 км — від обласного центру міста Тернополя та 13 км від міста Борщів . Селом тече потік Бурдаківці .
Сусідні населені пункти:
Клімат
Для села характерний помірно континентальний клімат . Боришківці розташовані у «теплому Поділлі» — найтеплішому регіоні Тернопільської області.
Клімат Бурдяківців
Показник
Січ.
Лют.
Бер.
Квіт.
Трав.
Черв.
Лип.
Серп.
Вер.
Жовт.
Лист.
Груд.
Середній максимум, °C
−1,4
0,2
5,3
13,9
19,8
22,8
24,0
23,3
19,4
13,2
5,9
1,0
Середня температура, °C
−4,7
−3,2
1,3
8,6
14,3
17,4
18,8
17,9
14,1
8,6
2,9
−1,9
Середній мінімум, °C
−8
−6,5
−2,7
3,4
8,8
12,1
13,6
12,6
8,9
4,0
−0,1
−4,7
Норма опадів, мм
33
32
32
52
74
100
99
65
54
35
35
38
Джерело: http://fr.climate-data.org/location/263981/
Історія
Неподалік Бурдяковець виявлено археологічні пам'ятки епохи бронзи, залишки поселень трипільської і черняхівської культур, на присілку Кругла на поч. XX століття розкопано декілька скіфських курганів. Біля присілку Збриж поселення часів Київської Русі.
У 16 столітті село було у власності панів Борзяковських.
Назва села походить від назви річки Бурда .
Дитячий садок "Рідної Школи" у селі Бурдяківці, 1937 рік.
На початку 19 століття селом володів граф Йоган Тарло, відтак — граф Аґенор Ґолуховський .
В 1917 році біля села відбувся останній бій Гуцульської сотні легіону УСС .
У селі діяли читальня «Просвіти», кооператива «Сільського господаря», «Луг».
У 1940 -1941 , 1944 -1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[ 1] [ 2] . З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району[ 3] .
Населення
У 1810 році в селі була 221 родина, 158 житлових будинків і 1058 мешканців[ 4] .
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1214 осіб, з яких 546 чоловіків та 668 жінок[ 5] .
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1087 осіб[ 6] .
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[ 7] :
Пам'ятки
Пам'ятник Тарасові Шевченку
Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення.
Встановлений 1964 р. Скульптор — В. Одрехівський (Львів).
Скульптура — карбована мідь, постамент — камінь, мармурова крихта.
Скульптура — 2,5 м, постамент — 1 м.[ 8] [ 9]
Соціальна сфера
Діють художньо-меморіальний музей Л. Левицького (від 1998 ), загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, 2 магазини.
Спорт
Футбольний клуб КАМ (тренер Анатолій Коник[ 10] ), який представляв село під час розіграшу першості області -2015, посів 3-є місце.[ 11]
Відомі люди
Народилися
Проживали
Галерея
Повнофігурний пам'ятник Шевченкові (1964)
Костел (1871р.)
Церква святого Димитрія (1896)
Пам'ятник воякам УПА (1993)
Художньо-меморіальний музей Л. Левицького (від 1998р.)
Бурдяківський став
Бурдяківська бібліотека
Примітки
↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К . : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
↑ Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809—1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198—204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809—1815. — Краків, Варшава, 1903. — С. 198—204.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України .
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України .
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України .
↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах) . — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф» , 2014. — С. 27. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
↑ Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 22 березня 1971 року № 147.
↑ Пройдений етап змагань підсумовують представники команд, які беруть участь у цьогорічних обласних футбольних баталіях . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 жовтня 2015 . [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine .]
↑ Турнірна таблиця . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 26 жовтня 2015 . [Архівовано 2015-12-08 у Wayback Machine .]
↑ Вважався безвісти зниклим, – Ангелом додому повертається Олег Краснопера з Тернопільщини . ПОГЛЯД (укр.) . 5 липня 2024. Процитовано 16 липня 2024 .
↑ І. Чорновол. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — С. 105, 127.
Література
Посилання