Хутір Затишшя (Житомир)
 Хутір Затишшя — місцевість в Корольовському районі Житомира. РозташуванняХутір Затишшя на північно-східній околиці Житомира, на теренах історичного району Смоківка. Розташований у верхів'ї річки Крошенки довкола вулиці Коростишівської, на північ від вулиці Саєнка. Хутір Затишшя зі сходу та північного сходу обмежений міською смугою, з півночі, північного заходу та заходу — залізницею. З південного заходу та півдня до хутора Затишшя прилучається садибна забудова історичної місцевості Мар'янівка. На території колишнього хутора є 4 топонімічних об'єкти. Головною вулицею є Коростишівська, якою курсують маршрутні таксі. Топонімічні об'єкти місцевості
ІсторіяВідомий з планів міста ХХ століття і документів. Сформувався з низки колишніх хуторів, що розкинулися довкола вулиці Коростишівської на теренах Смоківки. Назва «хутір Затишшя» збиральна і штучна. З плану міста й передмістя 1852 року відомі: хутір Здаєвського, що розташовувався на місці нинішнього обласного педагогічного ліцею; хутір Гловацього (відомий також як Головачівка) — хутір Левківської волості Житомирського повіту, що розміщувався між нинішніми вулицями Саєнка, Коростишівською й Світинською, неподалік Смоківського кладовища. У 1911 році на хуторі 12 жителів, 2 двори. На мапах Житомира 1906, 1915 років[1] місцевість знаходиться за межами міста та передмість, позначена як урочище Смоківка. У 1923 — 1930 рр. місцевість як частина Смоківки належала до Вацківської сільської ради Левківського (пізніше Іванківського) району. З 1930 року територія у складі Вацківської сільської ради підпорядкована Житомирській міській раді. У 1950 — 1970-х рр. усі будівлі в цьому районі мали адресу «хутір Затишшя». У 1957 році побудована вулиця Коростишівська. До того хутори з вулицею Старокиївською (нині вулиця Саєнка) з'єднувала дорога, що звиваючись прямувала до хуторів Соха-Чешейка, Харченка (нині Світин). Ділянка дороги збереглася у вигляді Радомишльського проїзду. У 1990-х роках проїзди хутора дістали самостійні назви та адресацію будівель. Садиби Радомишльського проїзду, окремі садиби нинішніх Коростишівської вулиці та проїзду Академіка Арциховського здебільшого сформувалися до Другої світової війни[2]. Житлова забудова проїзду Академіка Арциховського продовжується дотепер. У 1990-х роках неподалік хутора Затишшя здійснювалося будівництво нового масиву садибної забудови Мар'янівки між річками Крошенка й Вошивиця. Один з новоутворених проїздів у 1989 році отримав назву Затишний. Нова назва закріпила історичний топонім. Див. такожПримітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
