Походив зі звичайного роду. Був протеже Г. Ховельяноса (ісп.Gaspar Melchor de Jovellanos), на якого працював секретарем, перед тим як перейти до Франсіска Кабарруса. Саме завдяки останньому познайомився з Леонардом Фернандесом де Моратіном, з яким у нього зав'язалася велика дружба.
У 1791 році йому доручено впорядкувати Головний Архів Індій. Пізніше, завдяки заступництву Ховейяноса, був обраний чиновником у секретаріат Комітету Справ і Юстиції Індій. В 1800 опублікував свою найбільшу працю «Історичний словник найвизначніших майстрів художніх мистецтв Іспанії (ісп.Diccionario histórico de los más ilustres profesores de las Bellas Artes en España)». У 1814 році видав фундаментальну біографію Ховейяноса, з яким був знайомий особисто.
Історичний словник найвизначніших майстрів художніх мистецтв Іспанії (Diccionario histórico de los más ilustres profesores de las bellas artes en España), Мадрид, 1800, 6 т.;
Художній опис Катедри Севільї (Descripción artística de la Catedral de Sevilla), Севілья, 1804;
Замітка про стиль та смаки художників севільської школи (Carta sobre el estilo y gusto en la pintura de la escuela sevillana), Кадіс, 1806;
Мемуари про життя вельможного сеньйора Ґаспара Мельчора де Ховейяноса, та аналітичні замітки про його роботи (Memorias para la vida del excmo. señor D. Gaspar Melchor de Jovellanos, y noticias analíticas de sus obras), Севілья, 1819;
Діалог про мистецтво живопису (Diálogo sobre el arte de la pintura), Севілья, 1819;
Записки про архітекторів та архітектуру Іспанії (Noticias de los arquitectos y arquitectura de España), Мадрид, 1829, 4 т.;
Перелік римських старожитностей в Іспанії, особливо предметів образотворчого мистецтва (Sumario de las antigüedades romanas que hay en España, en especial las referentes a las Bellas Artes), Мадрид, 1832, посмертне видання;
Історія Живопису (Historia del Arte de la Pintura), невидана праця, одинадцять томів рукопису знаходяться у Королівській Академії мистецтв Сан Фернандо.