Хостікоєв Анатолій Георгійович

Хостікоєв Анатолій Георгійович
Хостыхъоты Георгийы фырт Анатолий
Народився	15 лютого 1953(1953-02-15) (71 рік)  Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Національність	осетин, українець
Діяльність	актор
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
У шлюбі з	Наталія Сумська і Куб'юк Любов Іванівна
Діти	Хостікоєв Георгій Анатолійович
Нагороди	мистецька премія «Київ»
IMDb	ID 0451857
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Анато́лій Гео́ргійович Хостіко́єв (ос. Хостыхъоты Георгийы фырт Анатолий), нар. 15 лютого 1953, Київ — український актор театру і кіно, імпресаріо. Народний артист УРСР, повний кавалер ордену «За заслуги».

Переможець конкурсу загальнонаціональної премії «Людина Року 2001» та «Людина Року 2003» у номінації Актор Року[1].

Життєпис

Анатолій Георгійович Хостікоєв народився 15 лютого 1953 року в місті Києві. Батько осетин, мати — українка[2]. Громадянин України.

Освіту здобув у Київському інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого, який закінчив 1974 року за спеціальністю «актор театру і кіно».

З 1974 по 1976 та з 1977 по 1978 роки — актор Львівського театру ім. М. Заньковецької. Відслужив у лавах радянської армії з 1976 по 1977 роки. З 1978 по 1980 — актор Київського академічного російського театру ім. Лесі Українки, з 1980-го — актор Київського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка.

У 1999 році разом з Богданом Бенюком засновує Театральну компанію «Бенюк і Хостікоєв»[3].

Депутат Київської міської ради 2006—2011 років скликання. Безпартійний.

У квітні 2015 року Анатолій Хостікоєв висловився щодо заборони російських фільмів в Україні. На його думку, вона мала відбутися давно:

Це не є привід для радощів. Такі фільми як «Брат», «Брат 2». Ще тоді треба було зрозуміти. Це такі фільми, які потім приведуть до того, що зараз сталося. Але дуже б хотілося, щоб у нас в Україні знімалися свої серіали, свої фільми. Я переконаний, що будуть режисери, будуть сценаристи, які писатимуть для українських акторів.

У червні 2018 долучився до проекту «ТСН» на підтримку незаконно ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[4].

Родина

• Надія Кондратовська — перша дружина;
• Любов Куб'юк — друга дружина;
  • Георгій Хостікоєв — син, актор;
• Наталія Сумська — третя дружина, українська акторка театру та кіно.
  • В'ячеслав Хостікоєв — син.[2]

Театральні роботи

Анатолій Хостікоєв (Алексіс Зорба) у виставі «Грек Зорба» Нікоса Казандзакіса. Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка, Київ

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка

• 1980 — «Дядя Ваня» за однойменною п'єсою Антона Чехова; реж. Сергій Данченко — Астров
• 1980 — «Загибель ескадри» О. Корнійчука; реж. Сергій Данченко — Фрегат
• 1981 — «Моя професія — синьйор з вищого світу» Д. Скарніччі, Р. Тарабузі; реж. Володимир Оглоблін — Антоніо
• «Благочестива Марта» Тірсо де Моліна; реж. Володимир Оглоблін — Дон Філіппе
• «Санітарний день» О. Коломійця; реж. Володимир Оглоблін — Федя
• «Мата Харі» Н. Йорданова — Іван Попов
• «Фронт» О. Корнійчука — Огнєв
• «Бунт жінок» Н. Хікмета, В. Комісаржевської — Роберто
• 1986 — «Енеїда» І. Котляревського; реж. Сергій Данченко — Еней
• «Аукціон» М. Гараєва — Валера
• 1987 — «Майстер і Маргарита» за мотивами однойменного роману Михайла Булгакова; реж. Ірина Молостова — Воланд
• 1988 — «Камінний господар» Лесі Українки; реж. Сергій Данченко — Командор
• «Різдвяна ніч» М. Гоголя — Дяк
• 1989 — «Тев'є-Тевель» Григорія Горіна; реж. Сергій Данченко — Менахем
• 1990 — «Санаторійна зона» М. Хвильового; реж. Сергій Данченко — Анарх
• 1991 — «Біла ворона» Ю. Рибчинського, Г. Татарченка; реж. Сергій Данченко — Жульєн
• 1994 — «Талан» М. Старицького; реж. Ірина Молостова — Антон Квітка
• 1995 — «Крихітка Цахес» Ярослава Стельмаха; реж. Сергій Данченко — Бальтазар
• 1996 — «Мерлін, або спустошена країна» Т. Дорста, У. Елера; реж. Сергій Данченко — Модред
• 1997 — «Кармен» А. Жолдака-Тобілевича, А. Хостікоєва за новелою П. Мериме; реж. Андрій Жолдак — Хосе
• 1999 — «Швейк» за мотивами роману «Пригоди бравого вояка Швейка» Ярослава Гашека; реж. Мирослав Гринишин та Андрій Жолдак — Шпик / жандарм / пан-отець / поручник Лукаш
• 1999 — «Кін IV» Григорія Горіна; реж. Анатолий Хостикоев — Едмунд Кін
• 2000 — «Пігмаліон» Бернарда Шоу; реж. Сергій Данченко — Генрі Хіггінс
• 2001 — «Отелло» за п'єсою В. Шекспіра; реж. Віталій Малахов — Отелло
• 2010 — «Грек Зорба» Н. Казандзакіса; реж. Віталій Малахов — Алексіс Зорба
• 2015 — «Ліс» Олександра Островського; реж. Дмитро Богомазов — Геннадій Нещасливцев, пеший мандрівник
• 2016 — «Незрівнянна» Питра Квилтера; реж. Анатолій Хостикоєв — Сейнт Клер

Театральна компанія «Бенюк і Хостікоєв»

• 2003 — «Синьйор з вищого світу» Д. Скарніччі, Р. Тарабузі; реж. Анатолій Хостикоєв — Леонида Папагатто
• 2004 — «Про мышей і людей» Дж. Стейнбека; реж. Віталій Малахов — Ленни
• 2005 — «Біла ворона» Ю. Рибчинського, Г. Татарченка; реж. Анатолій Хостикоєв — менестрель
• 2008 — «Задунаец за порогом» за мотивами опери С. Гулака-Артемовского; реж. Анатолій Хостикоєв — Султан
• 2011 — «Люкс для иностранцев» Девида Фримана — спонсор Фестиваля

Інші театри

• «Сон літньої ночі»; реж. Віталій Малахов — король Оберон (Київський академічний драматичний театр на Подолі)
• 2015 — «Він — моя сестра»; реж. Віталій Малахов — Рой (антреприза)

Режисерські работи

• 1999 — «Кін IV» Г. Горіна
• 2003 — «Синьйор з вищого світу» Д. Скарніччі, Р. Тарабузі
• 2005 — «Біла ворона» Ю. Рибчинського, Г. Татарченка
• 2008 — «Задунаец за порогом» за мотивами опери С. Гулака-Артемовского; реж. Анатолій Хостикоєв
• 2016 — «Незрівнянна» Питра Квилтера

Фільмографія

• 1976 — «Дума про Ковпака» («Карпати—Карпати») — Янош Шот
• 1978 — «Женці» — Гунько
• 1979 — «Поїзд надзвичайного призначення» — Марчук
• 1979 — «Вавилон XX» — Володя Яворський, поет
• 1984 — «На мить озирнутися...» — Спирка, матрос
• 1985 — «Контрудар» — Черняховський, генерал
• 1985 — «Мільйон у шлюбному кошику» — Раймондо
• 1986 — «Точка повернення» — Дмитро Кулебякін, бортмеханік
• 1986 — «Дім батька твого» — Федір, середній син Платона
• 1988 — «Камінна душа» — Дмитро Марусяк
• 1990 — «Балаган» — Ігор
• 1990 — «Штемп» — Аркадій Єршов (озвучує Олексій Іващенко)
• 1991 — «Господня риба» — Віктор, актор
• 1991 — «Кому вгору, кому вниз» (інша назва — «Шоколадний бар») — Фауст
• 1991 — «Похорон на другому поверсі» — Аркадій Юрійович Єршов, підполковник
• 1992 — «Америкен бой» — Близнюк-старший
• 1992 — «Для домашнього огнища» — Антін
• 1993 — «Ніч запитань» — актор
• 1993 — «Пастка» (мінісеріал) — Євгеній Рафалович, адвокат (знятий 1993-го, вийшов на екрани 1996 року, того ж року — Національна премія України імені Тараса Шевченка)
• 1994 — «Викуп» — Євген Андрійович Сагибов, колишній підполковник Радянської армії (озвучив Олексій Горбунов)
• 1996 — «Дякую за те, що ти є»
• 1997 — 2003 — «Роксолана» (телесеріал) — султан Сулейман
• 2001 — «Леді Бомж» — «Кен» (Тимур Хакимович Кенжетаєв)
• 2007 — «Серцю не накажеш» — Григорій Варламов, мільйонер
• 2008 — «Наслання»
• 2011 — «Діло було на Кубані» — Ігор Михайлович Крутов
• 2013 — «Пастка» (телесеріал) — Вадим Олександрович Валуєв
• 2014 — «Поки станиця спить» (телесеріал) — Гаврило Петрович, отаман
• 2014 — «Вітряна жінка» — Олександр Іванович Боголюбов, бізнесмен, голова холдингу «Боголюбов і Ко»
• 2015 — «Останній яничар» (телесеріал) — Гаврило Петрович
• 2016 — «Катерина»
• 2016 — 2017 — «Село на мільйон» — Іван Устимович Боярчук, голова сільради селища Куляби
• 2017 — «Казка старого мельника» — Старий мельник
• 2020 — «Віктор Робот» (анімаційний фільм) — музикант (озвучання)

Примітки

1. Анатолій Хостікоєв [Архівовано 25 лютого 2009 у Wayback Machine.] на сайті Театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв»
2. Анатолий Хостикоев — Лига Досье. Архів оригіналу за 17 листопада 2010. Процитовано 17 жовтня 2010.
3. Про Театральну компанію «Бенюк і Хостікоєв». Архів оригіналу за 25 лютого 2009. Процитовано 18 лютого 2009.
4. Страшна правда в тому, що Сенцов готовий боротися до фатального кінця — актор Хостікоєв [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] // ТСН, 06.06.2018

Література

• Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 619—620;
• Хто є хто в Україні. — К., 1997. — С. 543;
• Хто є хто в Україні. — К., 2000. — С. 513;
• Шевченківські лауреати: 1962—2001. — К., 2001. — С. 589—591.