Хоангльєн (національний парк)

Національний парк Хоангльєн
в'єт. Vườn quốc gia Hoàng Liên
Національний парк Хоангльєн
Національний парк Хоангльєн
Національний парк Хоангльєн
22°12′30″ пн. ш. 103°54′00″ сх. д. / 22.20833° пн. ш. 103.90000° сх. д. / 22.20833; 103.90000
Країна В'єтнам
Розташуванняпровінція Лаокай
провінція Лайтяу
Найближче містоШапа
Площа68569 га
Засновано2002 р
ОператорНародний Комітет провінції Лаокай
Вебсторінкаlaocai.gov.vn
Хоангльєн (національний парк). Карта розташування: В'єтнам
Хоангльєн (національний парк)
Хоангльєн (національний парк) (В'єтнам)
Мапа

CMNS: Хоангльєн у Вікісховищі

Національний парк Хоангльєн (в'єт. Vườn quốc gia Hoàng Liên — національний парк, що розкинувся на гірському хребті Хоангльєншон, в районах Шапа і Тхануєн (в'єт. Than Uyên) провінції Лаокай, а також в частині району Фонгтхо провінції Лайтяу в Північному В'єтнамі. Його площа становить 68569 га з висотами від 1000 до 3000 метрів нрм.[1]

Національний парк було засновано відповідно до Рішення № 90/2002/QD-TTg від 12 липня 2006 року урядом В'єтнаму.[2] Це рішення перетворило природний заповідник на національний парк. Національний парк Хоангльєн визнано частиною Парків спадщини АСЕАН і Центром різноманіття рослинного світу в Програмі збереження рослин Міжнародного союзу охорони природи (IUCN).[3]

Географія

Національний парк Хоангльєн — знаходиться у горах північно-західного В'єтнаму, яким належить Фаншипан (3147 м), найвища гора В'єтнаму та Індокитайського півострова.[4]

Загальна площа основного національного парку становить 29845 га, що включає суворо охоронювану територію площею 11875 га; «зону відновлення лісів» площею 17900 га, і територію адміністративних послуг площею 70 гектарів.[3]

Населення

У цій місцевості проживає шість етнічних груп, більшість з яких становлять народності яо та хмонг.[2]

Біорізноманіття

Національний парк Хоангльєн є домом для багатьох видів рослин і тварин, багато з яких є рідкісними та перебувають під загрозою зникнення.

Флора і фауна

Вічнозелений ліс на висоті 2200 м

У парку зафіксовано понад 3000 видів рослин, у тому числі багато ендемічних та зникаючих видів. Гірська місцевість парку визначає чітку висотну зональність, де флора змінюється від тропічних рослин на низьких висотах до помірних альпійських рослин на високих висотах.[1] На горі Фаншипан можна знайти приблизно 25 % всіх ендемічних рослин В'єтнаму,[5]а також близько третини видів амфібій, наявних у В'єтнамі.[3]

Метелики і молі

Загалом у національному парку Хоангльєн спостерігали 199 видів метеликів. З молей спостерігалося 78 видів бражникових і 286 видів нічниць.[5]

Ссавці та земноводні

В парку були помічені десять видів тварин і чотири види птахів, що перебувають під загрозою глобального зникнення.[6] Через браконьєрство популяція ссавців у національному парку Хоангльєн низька.

Однак, у 1999 році було зареєстровано, що в природному заповіднику та навколо нього живе 347 видів птахів, у тому числі 49 видів, ареал яких обмежений у В'єтнамі північно-західним Тонкіном.

Загалом у 1997—1998 роках у національному парку Хоангльєн спостерігали 38 різних видів безхвостих (жаби).[5]

Література

  1. а б Kieu, Quoc Lap; Nguyen, Tien Thanh (5 листопада 2014). Study on the distribution characteristics of the vegetation in high elevations in Hoang Lien National Park of Vietnam. Journal of Vietnamese Environment (амер.). 6 (2): 84—88. doi:10.13141/jve.vol6.no2.pp84-88. ISSN 2193-6471.
  2. а б Welcome to Viet Nam Creatures Website. 5 березня 2016. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 серпня 2022. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
  3. а б в Sourcebook of Existing and Proposed Protected Areas in Vietnam: Second Edition - Hoang Lien National Park. Viet Nature Conservation Centre. 23 квітня 2004. Процитовано 14 серпня 2022.
  4. Національний парк Хоангльєн, В’єтнам. Інтеграційний фонд Японії та АСЕАН ( JAIF). Процитовано 13 серпня 2022.
  5. а б в Frontier Vietnam (1999) Тордофф, А., Сван, С., Гріндлі, М. і Сіуруа, Х.. (ред.) Хоангльєn Природний заповідник. Оцінка збереження 1997/98. Frontier Vietnam Environmental Research Report 17. Товариство дослідження навколишнього середовища, Великобританія та Інститут екології та біологічних ресурсів, Ханой.
  6. Gärdenfors, Ulf; Stattersfield, A. J. (1996). 1996 IUCN red list of threatened animals. IUCN.

Див. також