Хеопс

Хеопс (Хуфу)
оригінал імені іерогліфами ,
Хеопс (Хуфу) Фараон Хуфу. Статуя у Каїрському музеї
Фараон
Початок правління:	2649 до н. е.
Кінець правління:	2599 до н. е.
Попередник:	Снофру
Наступник:	Джедефра
Дата народження:	27 століття до н. е.
Країна:	Стародавнє царство
Дата смерті:	2566 до н. е.
Поховання	Піраміда Хеопса
Династія:	IV Династія
Батько:	Снофру
Мати:	Хетепхерес I

Хеопс (Хуфу) (дав.-гр. Χέωψ) — один з найвідоміших правителів стародавнього Єгипту. На його честь названо найбільшу піраміду.

Біографія

Другий фараон четвертої династії Стародавнього царства Єгипту (2649—2599 до н. е.). Повним ім'ям Хуфу було «Хнум-Хуфу», що означає «Мене захищає бог Хнум». Нині більш відомий як Хеопс (за Геродотом). Також згадувався як Хембес (у Діодора), Суфіс I (Σοῦφις, Suphis) (у Манефона), Саофіс (у Ератосфена). Син фараона Снофру і Хетепхерес I.

Піраміда Хеопса

За непевними свідченнями істориків античності за Хеопсом (Хуфу) закріпилася репутація жорстокого правителя, на противагу життєписам його батька Снофру та спадкоємців Хефрена (Хафра) і Мікеріна (Менкаура). Деякі історики припускають, що це сталося після того, як він розігнав організоване народне повстання, ініціаторами якого були люди, які просто хотіли захопити владу, їхньою метою було скинути Хеопса з престолу. Фараон заслужено покарав справжніх організаторів цього бунту, відіславши їх добувати каміння на Синайський півострів. Нащадки цих людей через декілька століть і «очорнили» Хеопса перед Геродотом, на основі праць якого і був сформований негативний образ фараона.^[джерело?]

Діти Хеопса: Джедефра, Джедефхора, Каваба, Хафра (Хефрен), Банефра, Хуфухаеф (сини), Хетепхерес II, Мересанх II, Хамерернебті I (дочки).^[джерело?]

Діяльність

Хуфу, ймовірно, будівельник Великої піраміди в Гізі, царював за словами єгипетських жерців 50 років.^[джерело?] Прижиттєві джерела, зображують Хеопса будівельником багатьох міст і поселень по березі річки, наприклад, Бухена (традиційно вважається, що Бухен був заснований під час Середнього царства, ймовірно, Сенусертом III). Якщо вірити наведеним джерелами, Хеопс відправив військову експедицію на Синайський півострів з метою нейтралізації місцевих кочових племен бедуїнів, що грабували торговців, і розробки покладів бірюзи. Того часу напис на камені на острові Елефантіна поблизу Асуана вказує на те, що фараон також виявляв цікавість до південних кордонів країни, де добувався асуанський рожевий граніт.

Джерела

• История Древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Часть 2. Передняя Азия. Египет / Под редакцией Г. М. Бонгард-Левина — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1988. — 623 с. — 25 000 экз. (рос.)
• Авдиев В. И. Военная история древнего Египта — М.: Издательство «Советская наука», 1948. — Т. 1. Возникновение и развитие завоевательной политики до эпохи крупных войн XVI—XV вв. до х. э. — 240 с. (рос.)
• Генеалогия 4 династии [Архівовано 1 грудня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

• Хеопс // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Фараон Хуфу і чародій Джеді [Архівовано 20 вересня 2016 у Wayback Machine.]