Халкедон
Халкедон (грец. Χαλκηδώ), Халкідон, також Калхедон (грец. Καλχηδών)[1] — давньогрецьке місто, мегарська колонія у Малій Азії, у Віфінії. Засноване близкьо 680—675 до н. е. ІсторіяХалкедон був значним торговельним центром, проте занепав внаслідок того, що Нікомед Віфінський відвів частину жителів у Нікомедію (140 до н. е.). Згодом місто називалось Юстиніанією і було головним містом провінції Віфінії або лат. Pontica prima.[2] Тут був знаменитий оракул і храм Аполлона. У 451 році в Халкідоні в храмі великомучениці Євфимії пройшов Четвертий Вселенський собор, який був скликаний імператором Маркіаном задля засудження єресі Євтихія. Собор затвердив нинішній текст Символу Віри і засудив монофізитство. На території давнього Халкедона нині розташоване місто Кадикей, яке є районом сучасного Стамбула. Нова назва перекладається як «село Кади», на честь першого Кади (прокурора) Стамбула, якому була дарована ця територія у спадок. Від давньої ж назви Халкедон походить назва мінералу халцедон. Відомі люди
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia