|
Філіп Рот
Філіп Мілтон Рот (англ. Philip Milton Roth; 19 березня 1933 — 22 травня 2018[11]) — американський письменник, автор 31 роману, лауреат Пулітцерівської премії. ЖиттєписФіліп Рот народився 19 березня 1933 року в місті Ньюарк штату Нью-Джерсі в родині єврейських іммігрантів з України. Батьки батька Рота приїхали з Галичини, з селища Козлів Тернопільської області, що в 100 км від Львова; предки його матері були з району Києва. Дід і баба Філіпа Рота ще розмовляли мовою їдиш. Сам Рот відвідував місцеву єврейську середню школу (Weequahic High School). Чимало персонажів його творів беруть початок від осіб, що їх Філіп зустрів там у свої шкільні роки; реакція його однокласників і знайомих, що впізнавали себе на сторінках книжок, із часом варіювала від обурення до радісного ажіотажу — із ростом популярності письменника[12]. У 1950—1951 роках навчався в Ратгерському університеті. 1954 року закінчив Бакнеллський університет (Пенсільванія) з дипломом бакалавра за фахом англістика. Наступного року навчався за магістерською програмою в Чиказькому університеті. У 1955—1956 роках служив у армії США. У коло улюблених авторів Філіпа Рота входили письменники-реалісти 19 століття, особливо Генрі Джеймс та Ґюстав Флобер, видатні американські прозаїки старшого покоління Сол Беллоу, Бернард Маламуд, а також гумористи Нью-Йоркських кабаре та отелів у горах Катскілл з характерним єврейським гумором. У 1956—1958 роках викладав літературу в Чиказькому університеті, рецензував кінофільми та телепрограми для газети «Нью Репаблік». З 1962 року викладав в університеті Айови «творче письмо» (Creative Writing). Опублікував свою першу книгу — збірку повістей та оповідань «Прощавай, Колумбе» — у 1959 році. За цей твір був удостоєний Національної книжкової премії. Перший роман Філіпа Рота «Байдужість» був опублікований 1962 року. Рот відомий також романом «Скарга Портного» (1969), що посідає 79 рядок у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік[13].. Один з перших відомих творів письменника, цей твір, як і збірка «Прощавай, Колумбе», описує в деякому сенсі традиційний єврейський характер, його взаємодію із заборонами й обмеженнями, що їх накладає суспільство.
Інший роман, що став бестселером, «Змова проти Америки», описує країну з профашистським режимом, який насадив льотчик Чарльз Ліндберг, що ніби переміг Рузвельта на виборах 1940 року. На думку ж самого письменника[15], до його найкращих творів належать «Театр шабату» і «Американська пастораль». Для багатьох творів письменника характерне відверте висвітлення тем, що з точки зору суспільної моралі належать до заборонених, як-то особистого сексуального життя; агресивне висміювання родинних та суспільних заборон. Показовим фактом у цьому відношенні є те, що після виходу відверто написаної «Скарги Портного» Рот, побачивши скандальний успіх книги, запросив батьків на обід, щоб попередити їх про зосереджену навколо них увагу і про те, що «немає нічого поганого в тому, щоб кинути трубку, коли вам телефонує журналіст»[16]. З точки зору відвертості письма Рота іноді порівнюють із Апдайком[17]. Філіп Рот — лауреат Пулітцерівської премії (1998) та премії Франца Кафки (2001). На знак визнання літературних заслуг письменника міська влада його рідного міста Ньюарк назвали його ім'ям одну з міських площ. Він також одержав Міжнародну Премію Букера (ця нагорода викликала відмову однієї із членів комітету від виконання суддівських обов'язків через, на її думку, суперечливість кандидатури письменника[18][19][20]), а 2012 року Рота відзначено Премією Принца Астурійського[21]. З 1959 по 1963 рік був одружений з Маргарет Мартінсон, яка 1968 року загинула в автокатастрофі. З 1975 року жив разом з британською акторкою Клер Блум.1990 року Рот вирішив офіційно розписатися з Блум, та шлюб протримався лише до 1994 року. Після розлучення колишня дружина написала автобіографічну книгу «Залишаючи ляльковий будинок» (’’Leaving a Doll's House: A Memoir’’), у якій критично описувала спільне життя із Ротом. Тому деякі критики[22] схильні вбачати у « Мій чоловік — комуніст» завуальовану відповідь на цю критику. У жовтні 2012 року Філіп Рот оголосив у інтерв'ю для французького журналу[23][24][25], що припиняє свою творчу кар'єру й вважає, що роман «Немезіда» (2010) залишиться його останнім твором. ТвориТрилогія про Девіда Кепеша
Романи про ЦукерманаТетралогія «Скутий Цукерман»/ англ. Zuckerman Bound[en]
Інші романи
Переклади українською
Примітки
Посилання |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
