|
Фунт ЛьюїсаФунт Льюїса (англ. Lewes pound) — це місцева валюта, що використовується в місті Льюїс, Східний Сассекс, Англія. Натхненна фунтом Тотнеса і BerkShare, валюта була введена зі згоди міської ради у вересні 2008 року Transition Town Льюїса як відповідь громади на виклики зміни клімату та пік нафти. ІсторіяЛьюїс вперше ввів власну валюту в 1789 році, але її обіг було припинено в 1895 році разом з низкою інших місцевих валют[1]. Її повторне запровадження у вересні 2008 року отримало висвітлення в національних ЗМІ. 3 липня 2009 року було оголошено, що схема випуску власної валюти буде продовжена й планується випуск нових банкнот номіналом 5, 10 та 21 фунтів[2]. Купюра номіналом 21 фунт підкреслює той факт, що п'ять пенсів з кожного купленого фунта Льюїса надходять до місцевої благодійної організації Live Lewes Fund[3]. Станом на 2017 рік, в обігу знаходяться банкноти таких номіналоів:
Спеціальний випуск банкнот був надрукований у середині 2014 року й приурочений до 750-річчя битви під Льюїсом[5]. КурсВартість фунта Льюїса фіксована на рівні 1 фунта стерлінгів, і до січня 2009 року його можна було використовувати в будь-якому з приблизно 130 магазинів у Льюїсі (На момент появи валюти її приймало 70 магазинів)[6]. Незважаючи на їх номінальну вартість, деякі підприємства стягують меншу комісію в фунтах Льюїса, а деякі з найдавніших банкнот були продані на eBay за значно вищу вартість[7]. Зовнішній виглядНа передній частині зображено зображення району Саут-Даунс із зображенням жителя Льюїса Томаса Пейна та його цитатою: «В наших силах побудувати світ заново» (англ. We have it in our power to build the world anew). На звороті зображення замку Льюїс[8]. Банкноти друкуються на традиційному папері для банкнот і мають низку захисних елементів, включаючи унікальну нумерацію, водяні та теплові знаки[9]. КритикаФунт Льюїса та рух Transition Towns зазнали критики за неспроможність задовольнити потреби широких верств населення Льюїса, особливо нижчих соціально-економічних груп[10]. Такі ініціативи в місцевій валюті зазнали більшої критики через обмежений успіх у стимулюванні нових витрат у місцевій економіці та як нереалістичну стратегію скорочення викидів вуглецю[11]. Див. такожПримітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia
