Френкель Семен Романович
Семен Френкель (вариант имени и отчества Соломон Рувимович; 1875, Умань — 1937, Москва) — український лікар, депутат Державної думи I скликання від Київської губернії, видатний вчений-рентгенолог і радіолог, професор (1929). Піонер енцефалографії та інших неінвазивних методів в рентгенології, а також у галузі використання контрастних препаратів у рентгенодіагностиці[1]. ЖиттєписНародився в Умані в єврейській родині[2][3][4][5]. Згідно з деякими джерелами, мав православне віросповідання[6]. Закінчив Білоцерківську гімназію[7]. Вступив на медичний факультет Київського університету, але в 1896 за участь у студентській Вітровській демонстрації арештований, відрахований з Київського університету і висланий з Київської губернії. У 1898 закінчив медичний факультет Імператорського Харківського університету. Працював лікарем в Умані, ординатором єврейських лікарень, завідував установою з надання медичної допомоги незаможним хворим на дому. Учасник освітніх і благодійних установ Умані. У лютому 1906 заарештований і кинутий до Уманської в'язниці, тяжко захворів, звільнений під поручительство лікарської корпорації. Член місцевого Уманського комітету Конституційно-демократичної партії. Під час виборів до Думи стверджував, що «єврейське питання треба поставити в першу чергу»[8]. 24 квітня 1906 обраний до Державної думи I скликання від загального складу виборців Київськихгубернських виборчих зборів. Увійшов до складу Конституційно-демократичної фракції. Поставив свій підпис під законопроєктом «Про цивільну рівність». Після розпуску Державної думи був заарештований, кинутий до в'язниці і притягнутий до суду за поширення серед селян нелегальної літератури. Засуджений до ув'язнення у фортеці на два роки, які в 1908 — 1910 провів у в'язниці Умані. У 1911 еміґрував з Російської імперії. Близько 3 років проходив практику з рентгенології у Леві-Дорна та інших фахівців у Берліні, Відні, Парижі і Гамбурзі. З середини 1910-х — в Москві[9], де широко розгорнув медичну і наукову діяльність, спочатку як хірург-онколог, потім як рентгенолог та радіолог. З 1917 до кінця життя очолював організоване ним рентгено-радіологічне відділення Інституту для лікування злоякісних пухлин при Московському університеті (пізніше при 1-му МГУ (1926)). З 1922 по 1937 — завідувач рентгенологічного відділення лікарні Лікувально-санаторного управління Кремля. З 1923 керував відділом променевої терапії (рентгенологічним та радіологічним відділеннями) Інституту з лікування пухлин (пізніше Центрального онкологічного інституту, нині МНДОІ ім. П. Герцена). У 1926 працював лікарем в лікарні Семашко[10]. З 1929 — професор[9]. Один з основоположників клінічної радіобіології, вивчав аспекти загального впливу іонізуючих випромінювань при локальному опроміненні пухлин, сформулював основні онкологічні принципи променевої терапії злоякісних пухлин. Поставив питання про необхідність концентрувати дозу випромінювання в патологічному вогнищі і щадити оточуючі пухлину тканини[11]. Френкель одним із перших почав застосовувати в терапії інвазивні методи рентгенодіагностики, засновані на використанні рентгеноконтрастних речовин: енцефалографію, вентрикулографію, пієлографію та інші методи. У 1934 організував кафедру рентгенології I-го Московського медичного інституту і залишався її завідувачем до кінця життя[9][12][13]. Один із засновників Асоціації рентгенологів, був головою Російського товариства рентгенологів і майже беззмінно був членом його правління. Засновник Московського наукового товариства рентгенологів. Брав участь у всіх рентгенівських з'їздах, зробив на них велику кількість доповідей з різних питань рентгенології і з лікування ракових пухлин рентгенівськими променями та випромінюванням радію. Брав участь в міжнародних з'їздах із рентгенології і радіології в Лондоні, Стокгольмі та Цюріху. Опублікував більше 47 друкованих наукових праць. Основні наукові роботи спрямовані на вивчення механізму біологічної дії рентгенівського випромінювання на цитоплазму клітин і плазму крові ссавців, оцінці ефективності рентгенівського опромінення ізольованої крові, що повертається потім до організму, при злоякісних пухлинах, протизапальній рентгенотерапії. У 1928 — редактор Великої медичної енциклопедії [14] з рентгенології. Урна з прахом Семена Френкеля похована в колумбарії Новодівичого цвинтаря[15]. РодинаБув одружений на педагогові, Анастасії Френкель (1899 — 1953)[16], похована разом з чоловіком (колумбарій Новодівичого цвинтаря, секція 41, 5-1). Наукові праціВ іноземних публікаціях — S. Fraenkel[17][18][19].
АдресаЛітература
Джерела
Примітки
|
||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
