Французька абетка — сукупність літер, розташована у певній послідовності, що використовується у французькій писемності. Сучасна французька абетка складається з 26 літер латинської абетки з п'ятьма діакритичними знаками і двома лігатурами.
Французька абетка
Написання |
Звуки, що позначає |
Французька назва |
Український відповідник |
Написання |
Звуки, що позначає |
Французька назва |
Український відповідник
|
A a |
[a] [ɑ] |
a |
а |
N n |
[n] |
ɛn |
ен
|
B b |
[b] |
be |
бе |
O o |
[o] [ɔ] |
o |
о
|
C c |
[s] [k] |
se |
се |
P p |
[p] |
pe |
пе
|
D d |
[d] |
de |
де |
Q q |
[k] |
ky |
кю
|
E e |
[e] [ɛ] [ə] [œ] |
œ |
як ьо після приголосних |
R r |
[ʁ] |
ɛʁ |
ер
|
F f |
[f] |
ɛf |
еф |
S s |
[s] [z] |
ɛs |
ес
|
G g |
[g] [ʒ] |
ʒe |
же |
T t |
[t] [s] |
te |
те
|
H h |
— |
aʃ |
аш |
U u |
[y] |
y |
як ю після приголосних
|
I i |
[i] |
i |
і |
V v |
[v] |
ve |
ве
|
J j |
[ʒ] |
ʒi |
жі |
W w |
[v] |
dublve |
дубль-ве
|
K k |
[k] |
ka |
ка |
X x |
[ks] [gs] [s] [z] |
iks |
ікс
|
L l |
[l] |
ɛl |
ель |
Y y |
[i] [j] |
igrek |
ігрек
|
M m |
[m] |
ɛm |
ем |
Z z |
[z] |
zɛd |
зед
|
Діакритичні знаки
Літери з діакритикою (діакритичні знаки не використовуються з великими літерами, в інших випадках написання літер без знаків є помилкою):
- Акут (фр. accent aigu): використовується виключно з літерою E (É é) для позначення закритого звуку [е].
- Гравіс (фр. accent grave): найчастіше використовується з літерою e (È è) для позначення відкритого звуку [ɛ]. Також ставиться над літерами a (À à) й u (Ù ù) для розрізнення прийменника à від дієслова il a (avoir), прислівника là від визначеного артикля la та прислівника où від сполучника ou.
- Циркумфлекс (фр. accent circonflexe): ставиться над літерами a (Â â), e (Ê ê) та o (Ô ô) для позначення подовжених звуків, часто вказує на літеру s, якій передувала зазначена голосна. Для літер i (Î î) та u (Û û) носить лише орфографічний характер. Слугує для розрізнення дієприкметника dû від партитивного артикля du та дієприкметників crû (від croître) від cru (від croire).
- Трема (фр. tréma): використовується з літерами e (Ë ë), i (Ï ï), u (Ü ü) та y (Ÿ ÿ), вказує на приналежність літер до різних складів задля уникнення трактування сполучення букв, як дифтонга.
- Седіль (фр. cédille): використовується тільки з літерою c (Ç ç), позначає вимову [s] замість [k] перед голосними a, o, u.
Заміна літер з діакритикою на літери без діакритики офіційно вважається орфографічною помилкою[1][2], але на практиці діакритика над великими літерами з технічних причин часто опускають. Ініціальні абревіатури пишуться без діакритики: CEE (Communauté Économique Européenne); графічні скорочення її зберігають: É.-U. (États-Unis).
При сортуванні діакритичні знаки не враховуються (за винятком слів, які розрізняються лише ними).
Лігатури
Лігатури: Ææ Œœ. Нерідко з технічних причин замінюються на дві літери: ae (або фонетичний запис é), oe.
Примітки
Див. також
Джерела та посилання