|
Форхбан
Форхбан (нім. Forchbahn, FB, Frieda[1]) — місцева залізнична лінія у швейцарському кантоні Цюрих. Належить та є під орудою Forchbahn AG і позначається як лінія S18 Цюрихського S-Bahn. До лінії застосовуються стандартні зональні тарифи Zürcher Verkehrsverbund[en] (ZVV). [2][3] Лінія була відкрита в 1912 році та сполучає міста Еслінген[en] і Форх[en] з Регальпом, передмістям міста Цюрих. Від Регальпа потяги прямують коліями трамвайної мережі Цюриха до кінцевої станції Цюрих-Штадельгофен ФБ[en], що є за межами залізничної станції Цюрих-Штадельгофен[en] у центрі Цюриха. [2] Ширина колії — 1000 мм. Між Еслінгеном і Регальпом лінія має довжину приблизно 13 км, дистанція трамвайною мережею Цюриха — 3 км. [2] ІсторіяФорхбан відкрито 27 листопада 1912 р., поїздка тривала 67 хвилин. Побудована лінія від межі міста Цюрих до Еслінгена була одноколійною трамвайною лінією, значною мірою спільною з дорожнім рухом. В Еслінгені Форхбан мав сполучення з трамвайною лінією Устер — Етвіль[en] і, опосередковано через неї, з трамвайною лінією Ветцикон — Майлен[en]. Ці дві трамвайні лінії, що мали ширину колії 1000 мм, були закриті до 1950 року. В 1950 році було запропоновано замінити лінію на автобуси, і з помірним успіхом було проведено двотижневу пробну автобусну роботу. Висновок експерименту полягав у тому, що збереження лінії було найкращим рішенням за умови, що лінію виокремити від автотрафіку та модернізувати. У наступне десятиліття розділення залізничного та автомобільного руху було збільшено. Було придбано новий рухомий склад, подібний до двох вагонів, побудованих для лінії наприкінці 1940-х років. [4] В 1970 році у Форхі було побудовано нове депо і станцію, а також нову дистанцію колії та підземний перехід під нею. В 1973—1976 роках під селом Зумікон було побудовано тунель, який ліквідував дистанцію колії вулицею села. В 1976 році були введені нові поїзди Tram 2000 та інтервал руху 15 хвилин. До 1979 року лінія подвоїлася аж до Нове Форхе.[4] В 1990 році лінія була передана до транспортної мережі ZVV, а в 1995 році була побудована нова кінцева станція в Еслінгені. В 2004 році у Stadler були придбані нові вагони з низькою підлогою, щоб замінити серію 1950-х років. В 2007 році кінцева станція в Штадельгофені була перепланована.[4][5]
МаршрутЛінія починається від станції Цюрих-Штадельгофен ФБ[en] на Штадельгоферплац, за межами залізничної станції Цюрих-Штадельгофен[en], де лінія закінчується на кільці з власними двома платформами. Платформи Форхбан оточують платформи для трамвайних маршрутів 11 і 8 Цюрихського трамваю, що мають спільну колію з початковою дистанцією Форхбан. [5] Між Штадельгофеном і Регальпом потяги Форхбан використовують колії трамвайної мережі, що належать Verkehrsbetriebe Zürich (VBZ) та електрифіковані 600 В постійного струму і значною мірою спільною з дорожнім рухом. Між цими двома пунктами потяги Форхбан обслуговують проміжні трамвайні зупинки на Кройцплац (де відгалужується трамвайний маршрут 8), Гегібахплац і Бальгрист. [2] У Регальп трамвайний маршрут 11 має кінцеву зупинку, а потяги Форхбан мають окрему станцію Цюрих-Регальп. Тут починається лінія власне лінія Форхбану, що електрифікована 1200 В постійного струму. Від Регальп до станції Вальтікон лінія має подвійну колію та обслуговує проміжні станції Вальдбург, Шпиталь-Цоллікерберг та Цоллікерберг. [2] Відразу після виходу зі станції Вальтікон лінія входить у двоколійний тунель під селом Зумікон, де має підземні станції Зумікон і Майагер. Лінія виходить на поверхню безпосередньо перед в'їздом на станцію Новий Форх. Наступна дистанція, між Новим Форхом і Форхом, є одноколійною, друга колія має бути побудована в 2020-х роках. [2] Після Форха лінія проходить під автомагістралью, вона є одноколійною та обслуговує проміжні станції Шойрен, Нойгауз-бай-Гінтерегг, Гінтеррегг, Егг, Лангвіс та Еммат. Усі ці зупинки мають роз'їзди, за винятком Ленгвіса та Еммата. Лінія закінчується на станції Еслінген, яка має три колії. [2]
Рухомий склад
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
