Федір Фекета
Федір Фекета (Теодор Фекете) (1789 — 18 березня 1839) — листоноша, який працював на чавунно-ливарній фабриці села Тур'ї Ремети та протягом 30 років пішки достачав кореспонденцію до Ужгорода й назад. ЖиттєписКоли в селі заснували ливарне виробництво (мануфактура Ужгородської домінії), що постійно потребувало інтенсивного поштового обміну, Фекета став одним з основних його працівників. В Ужгороді, на нинішній вулиці Собранецькій, в будинку номер 5, розміщувався пункт обслуговування каретно-поштової лінії «Будапешт — Кошиці — Львів». Сюди пролягав шлях Фекети, де він отримував кореспонденцію і повертався назад. Кілька разів на тиждень він долав 25 км з Тур'їх Ремет до Ужгорода, отримував там пошту і повертався. Така професія називалася «посол». За переказами, батько Фекети емігрував до Америки. Сам поштар мав родину і дітей, сестру Анастасію і двох братів — Михайла і Петра. Дошлюбне прізвище дружини — Вакула. Про життя Федора Фекети дійшло декілька легенд. За однією з них, він був одноруким. Річ у тому, що Федір походив з бідної родини і хотів спорудити хату, але дерева не мав, тому крав його у пана — за це йому відрубали руку. Федір не міг нічого робити фізично і став носити пошту. Інша легенда оповідає про обставини його смерті: під час одного з переходів поштар послизнувся й упав у холодну воду, а відтак помер від запалення легень. Поховали його на сільському кладовищі поряд з невеличкою церквою. Кладовище збереглося до сьогодні, але років за 10-15 після поховання, при проведенні робіт з розширення території храму, могила опинилася під церквою. У Тур'їх Реметах дотепер проживають нащадки Федора Фекети. На стіні церкви (1616, реконструкція 1990), зберігся меморіальний барельєф-пам'ятник листоноші, яким односельці вшанували його пам'ять за десяток-півтора літ по смерті. Напис на ньому: «FEDOR FEKETA. Въ Памѧть Приѧзности, Твєрєзности, Чєсности й Послѹжности Посла ѲЄОДѠРА ФЄКЄТА. Помєръ Р.Б 1838». Його зображення є на гербі села. Праправнук легендарного листоноші, кандидат філологічних наук, колишній доцент Ужгородського університету Іван Фекета, досліджуючи свій родовід, уточнив дату народження і смерті Федора Фекети та зібрав інші відомості про нього: конверти, картки, документальні та художні твори, газетні вирізки. 28 листопада 2004 року (за іншими даними 9 лютого 2005) на площі Народній у Перечині встановлено двометрову скульптуру поштаря (автор — заслужений художник України Михайло Белень). До пам'ятника приходять весільні пари, щоб залишити листи зі своїми бажаннями. Поет Іван Козак присвятив листоноші роман у віршах «Віків передзвони». Започатковано перечинський півмарафон імені поштаря Федора Фекети під гаслом «Біжи як легенда», а також туристичний маршрут. Пам'ять про Федора Фекету продовжується й у філателії. Йому присвячувалися емісії маркованих конвертів: чотири радянські — в 1979, 1984, 1985 і 1989 роках, українська — в 2003-му. Фекеті присвячена поштова марка Укрпошти з серії «Давні поштові маршрути», що взяла срібло на конкурсі PostEurop на найкращу марку Європи-2020[1]. Номінал Z, тираж 100 000.
Примітки
Джерела
Публікації
|
||||||||||||||||||||||
.JPG)
Portal di Ensiklopedia Dunia
