|
Урго Кекконен
У́рго Ка́лева Ке́кконен (фін. Urho Kaleva Kekkonen, 3 вересня 1900, Піелавесі — 31 серпня 1986 Гельсінки) — фінський державний діяч, восьмий президент Фінляндії (1956—1982). БіографіяНародився 3 вересня 1900 року в селищі Піелавесі провінції Саво, Великого князівства Фінляндського. З 1918 — з початком громадянської війни у Фінляндії, 17-річний Урго брав участь у війні на боці Білої гвардії в лавах загонів самооборони. Після цього він був призваний на строкову службу в армію, служив сержантом в автомобільному батальйоні в Гельсінкі. ОсвітаУ 1919 році Кекконен закінчив ліцей Каяані. У 1926 закінчив Гельсінський університет, юридичний факультет. Доктор юридичних наук (1936). Урядова робота З 1926 по 1956 — член, один з очільників партії Селянська спілка. З 1934 по 1956 — депутат парламенту від партії Селянська спілка. З 1936 по 1937 — міністр юстиції Фінляндії. З 1937 по 1939 — міністр внутрішніх справ Фінляндії. З 1940 по 1943 — голова Комітету у справах переселенців. З 1944 по 1946 — міністр юстиції Фінляндії. З 1946 по 1947 — віце-спікер парламенту Фінляндії. З 1948 по 1950 — спікер фінського парламенту. З 1950 по 1956 — Прем'єр-міністр Фінляндії. З 1950 по 1951 — міністр внутрішніх справ Фінляндії З 1952 по 1953 — міністр внутрішніх справ Фінляндії З 1954 — міністр закордонних справ Фінляндії. Президент ФінляндіїЗ 1956 по 1962 — обраний президентом Фінляндії. З 1962 по 1968 — вдруге обраний президентом Фінляндії. З 1968 по 1978 — обраний президентом Фінляндії на третій термін. З 1978 по 1982 — обраний президентом Фінляндії на четвертий термін. У травні 1963 виступив з ініціативою перетворення Північної Європи на без'ядерну зону. У 1960-ті виступав за прикордонний договір із Норвегією і про Нараду з безпеки і співробітництво в Європі (НБСЄ). Ратифікував другий Протокол (1970) про продовження дії терміну Договору про дружбу, співробітництво і взаємодопомогу між СРСР і Фінляндією. Тричі розпускав парламент за час свого безперервного 26-річного правління. Після відставки з посади президента за станом здоров'я 1981, йому надано право залишатися жити в резиденції Таммініемі, де він і лікувався. Помер 31 серпня 1986 року.  Похований 7 вересня 1986 на кладовищі Гієтаніємі. Співпраця з КДБДеякі дослідники звинувачують Кекконена у співпраці з КДБ. Так, за словами Анатолія Голіцина, Кекконен був завербований 1948 та отримав кодове ім'я «Кіма» (англ. timo)[2]. Вербуванню сприяла коханка Кекконена, Анна-Марія Снельман (англ. Anne-Marie Snellman), кореспондентка Ассошіейтед прес в Гельсінкі. Був завербований членом місцевої резидентури Іваном Пакканеном, а потім працював з Юрієм Вороніним та місцевим резидентом Михайлом Котовим[3]. У часи його президентства та з його ініціативи майже всіх перебіжчиків із СРСР арештовували та відсилали назад до Радянського Союзу[4]. Примітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
