Народилася 1932 року в Нью-Йорку, де її батьки — радянські розвідники-нелегали Олександр Петрович Улановський (1891—1971) та Надія (Естер) Марківна Улановська (уроджена Фрідгант, 1903—1986) — перебували у відрядженні як співробітники Головного розвідувального управління СРСР. У 1948—1949 роках батьки Майї Улановської були заарештовані за політичними звинуваченнями[2].
У 1949 році після закінчення школи Майя Улановська вступила до Московського інституту харчової промисловості. Там долучилася до підпільного молодіжного антисталінського «Союзу боротьби за справу революції»[3].
7 лютого 1951 року була заарештована органами МДБ СРСР і 13 лютого 1952 року Військовою колегією Верховного суду СРСР засуджена до 25 років ув'язнення. Строк відбувала в Озерлагу. В лютому 1956 року справу було переглянуто, а термін ув'язнення зменшено до 5 років. Вона разом з іншими співучасниками була звільнена за амністією. У тому ж році одружилась з поетом та перекладачем Анатолія Якобсона. У 1959 році народила сина Олександра, який згодом став істориком, публіцистом та політичним діячем.
У 1973 році емігрувала з чоловіком і сином до Ізраїлю. Наступного року її шлюб розпався.
Працювала в Національній бібліотеці в Єрусалимі. Переклала російською мовою кілька книг з англійської (у тому числі Артура Кестлера), івриту та їдишу. Спільно з матір'ю написала спогади «Історія однієї родини», видані в США у 1982 році і згодом перевидані нею в Росії. Авторка книги «Свобода та догма: життя і творчість Артура Кестлера» (Єрусалимський видавничий центр, 1996).
Родина
Сестра — Ірина Олександрівна Улановська (1937—1961), була одружена з поетом Олександром Тимофіївським.
Племінник — Олександр Тимофіївський-молодший (1958—2020), кінокритик і журналіст.
Чоловік — поет Анатолій Якобсон.
Син — Олександр Якобсон, ізраїльський історик, публіцист і політик.
Вибрані праці
Внутренний план жизни [В годовщину смерти В. Гершуни] // Мемориал-аспект. — М., 1996. — № 17 (23 грудня). — С. 8.
Еврейская национальная библиотека и её российские корни // Иерусалимский библиофил. — Иерусалим, 1999. — Вип. 1 (23 грудня). — С. 86–[94].
История одной семьи. — New York : Chalidze Publication, 1982. — 451 с.
Об Анатолии Якобсоне // Памяти Анатолия Якобсона: Сб. воспоминаний к 75-летию со дня рождения. — Бостон : М. Graphics Pub., 2010. — 23 грудня. — С. 19–31.
// Евреи в культуре русского зарубежья. — Иерусалим, 1995. — № 4 (23 грудня). — С. 69–84. (Опубл. с сокращ. и с добавлением текста В. Фромера)
Письма Юне Вертман // Памяти Анатолия Якобсона: Сб. воспоминаний к 75-летию со дня рождения. — Бостон : М. Graphics Pub., 2010. — 23 грудня. — С. 32–38.
Почему Кёстлер? // «22». — Тель-Авив, 1997. — № 104 (23 грудня). — С. 187–192. (Для презентации книги о Кёстлере, Иерусалим, ноябрь 1996)
↑Написанное совместно с матерью, Н. М. Улановской, до опубликования в виде книги произведение печаталось частями в журналах: парижском «Вестнике РСХД», мюнхенском «Сучасністі», израильских «Время и мы» и «Сиона».