Тюшка Осип
Осип Тюшка (псевдо «Обух»; 20 березня 1908, с. Старий Мізунь, Долинський район, Івано-Франківська область — 2 вересня 1983, м. Інсбрук, Австрія) — український політичний діяч, член ОУНР, тереновий провідник ЗЧ ОУНР в Австрії. ЖиттєписНародився 20 березня 1908 року в Старому Мізуні Долинського району Івано-Франківської області в сім'ї Йогасії та Василя Тюшки. В сім'ї крім Осипа було ще шестеро дітей. ![]() Закінчив чотири класи Долинської української гімназії, де також заснував таємний політичний гурток. Вступає до «Пласту», проводить вишкіл пластунів. До п'ятого класу пішов до Стрийської гімназії, де в той час з 1919—1927 навчався Степан Бандера, з яким він потоваришував. Навчаючись у Стрийській гімназії не покидає роботу з «Пластом» в Долині, активно вступає в роботу по організації вишколу пластунів у Стрию, належить до п'ятого куреня старших пластунів загону «Червона калина», метою якого було плекати дух братерства серед своїх членів і виховувати їх згідно з програмою скаутингу. Після закінчення гімназії вступає у Львівський університет на юридичний факультет, де крім права студіює іноземні мови. Будучи членом Української Військової Організації (УВО) ще у гімназії, вступає в ОУН та очолює студентський відділ на ЗУЗ, одночасно займає пост члена крайової Екзекутиви (ЕК) ОУН та призначається відповідальним підпільного журналу «Сурма». Перебував у польському концтаборі Береза Картузька з 1 липня 1934 року по жовтень 1935 року. У 1937 році перед загрозою арешту переїхав до Цопота, що біля Гданська. Перед німецько-польською війною переїхав до Берліна. Мешкав у Берліні разом з Бандерою в українськім домі, де були наші бюро.[джерело?] З початком Другої Світової Війни, Осип Тюшка займав пост теренового провідника ОУН в Німеччині і разом з Ленкавським та іншими провідними особистостями ОУН, брав активну участь у підготовці та висилці на східні терени України похідних груп — готував матеріали розповсюдження, гасла, летючки, брошури. Після проголошення ЗО червня 1941 року Відновлення державності, він разом з Степаном Бандерою, Ярославом Стецьком та іншими діячами ОУН був ув'язнений у концтаборі Саксенгаузен. Після звільнення з якого у 1944 перебрався в місто Інсбрук. 24 червня 1945 року одружився з Наталією з Луцька. Після закінчення війни у час кризової політично-організаційної нестабільності в ОУН рішуче приймає сторону революційно-визвольної концепції, яку уособлював Степан Бандера, займає високі пости у проводі ОУН[1]. В Австрії був тереновим провідником ОУНР[2]. Також він був провідним членом Українського Визвольного Фронту. З 1950 року очолював в Австрії Лігу Українських політичних в'язнів і до кінця свого життя залишався Головою Об'єднання Українських Націоналістів в Австрії. Помер Осип Тюшка в Інсбруку 2 вересня 1983 року, де й похований на цвинтарі «Вестфрідгоф»[3]. Джерела
Примітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia