Тютчев Федір Іванович (футболіст)

Це стаття про футболіста. Стаття про поета з таким самим прізвищем і ім'ям див. Тютчев Федір Іванович

Федір Тютчев
Федір Тютчев
Особисті дані
Повне ім'я	Федір Іванович Тютчев
Народження	20 квітня (3 травня) 1907(1907-05-03)
	Київ
Смерть	1 серпня 1959(1959-08-01) (52 роки)
	Київ
Поховання	Байкове кладовище
Зріст	177 см
Громадянство	СРСР
Позиція	півзахисник
Юнацькі клуби
1924–1925	«Райкомвод» (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1926—1928 «Райкомвод» (Київ) ? (?) 1929—1939 «Динамо» (Київ) 15 (0) 1942 «Старт» ? (?)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Федір Іванович (за деякими даними — Федорович[1]) Тютчев (нар. 20 квітня (3 травня) 1907(19070503), Київ — пом. 29 липня 1959, там само) — радянський футболіст. Півзахисник, відомий виступами за «Динамо» (Київ).

Життєпис

Київське «Динамо» перед матчем із дніпропетровським. Зліва направо: Пржепольський, Сердюк, Бардадим, Малхасов, Синиця, Тютчев, Піонтковський, Печений, Бланк, Денисов, Ідзковський

Народився 20 квітня (3 травня) 1907(19070503) року в Києві.

У футбол почав грати 1924 року в клубі «Райкомвод» (Київ). За основну команду «Райкомвода» виступав у 1926–1928 роках. Від 1929 до 1939 — у «Динамо» (Київ). Там він зіграв у першому чемпіонаті СРСР і здобув срібні медалі турніру, а 1937 року — бронзові.

У найвищій лізі СРСР провів 15 матчів у 1936–1937 роках.

Грав за збірну Києва у 1928–1935 роках (4 гри в чемпіонаті СРСР 1935), збірну УРСР у 1931–1934 (1 гра в чемпіонаті СРСР 1931).

На початку німецько-радянської війни вступив до лав Червоної Армії, обороняв Київ, потрапив в оточення і був взятий в полон. У початковий період війни німецьке командування звільняло з полону українців, так додому повернувся і Тютчев. За умов окупаційного режиму, що запанував у Києві, кожен футболіст мусив стати до праці, щоб, передусім, вижити та не бути звинуваченим у саботажі. Путистін залишився в Києві і влаштувався на хлібозаводі № 1.

Згодом був учасником футбольних поєдинків в окупованому Києві в липні-серпні 1942 року в складі команди «Старт», один з яких згодом назвали «матч смерті». 35-річний Тютчев був найстаршим гравцем тієї команди.

18 серпня 1942 року футболістів, в тому числі і Тютчева, заарештували. На футболістів донесли, що команда «Динамо» була у віданні НКВС, а її гравці числилися в штаті НКВС і мали військові звання.

24 лютого 1943 року був свідком розстрілу трьох гравців «Старту», але йому вдалося уникнути розстрілу в Сирецькому концтаборі[2]Втік з полону втік у вересні 1943 році, вплав переплив Дніпро і приєднався до частин Червоної Армії. Після війни повернувся до Києва.

Помер 1 серпня 1959 року в Києві від серцевої недостаності. Похований на ділянці № 2 «Б» Байкового кладовища в Києві[3].

До 70-річчя «матчу смерті» «Динамо» (Київ), за розпорядженням президента клубу Ігоря Суркіса, встановило на столичному Байковому кладовищі пам'ятник футболістові[4].

Досягнення

• Чемпіон УРСР: 1931, 1937
• Кубок УРСР: 1937
• 2 місце чемпіонату СТ «Динамо»: 1933
• 2 місце в чемпіонаті СРСР: 1936 (весна)
• 3 місце в чемпіонаті СРСР: 1931 (серед команд міст і республік), 1937
• У списку 33 найкращих футболістів Радянського Союзу: 1933 (під № 2)

Джерела

• Мультимедійна енциклопедія ФК «Динамо» Київ

Примітки

1. Пристайко В. І. Чи був «матч смерті»? Документи свідчать. — К.: EksOb, 2006. 174 °C. — c. 107
2. Сегодня 105 лет со дня рождения Федора Тютчева. Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 23 червня 2012.
3. Тютчев Федор Иванович (1907–1959). Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 23 червня 2012. [Архівовано 2014-08-10 у Wayback Machine.]
4. «Динамо» чтит память ветеранов. Архів оригіналу за 2 грудня 2011. Процитовано 23 червня 2012.

Посилання

• Біографія футболіста на сайті fannet.org^[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)