Кубок УРСР з футболуКубок УРСР з футболу — кубковий турнір в УРСР, який проводився паралельно з Кубком СРСР. У сезонах 1938, 1944-48 років у турнірі брали участь усі найсильніші команди майстрів республіки. ІсторіяПерший розіграш турніру під назвою Кубок УРСР з футболу відбувся у 1938 році. Хоча турніри 1936 та 1937 років також проходили за олімпійською системою, вони мали назву "Весняна першість УРСР" (за підсумками турніру 1937 року переможцю навіть було вручено Кубок). Однак, саме розіграш 1938 року носив назву "першого" Кубка республіки. Фінальні поєдинки Кубку Української РСР проводилися на київському стадіоні «Динамо» імені М. І. Єжова, наприкінці 1930-х років перейменованого на Всеукраїнський стадіон «Динамо» (тепер — стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського).[1] Переможців нагороджували золотими жетонами й дипломами Держкомспорту республіки, а колективне фото тріумфаторів публікувалося у футбольних щорічниках видавництва «Молодь», поряд зі знімками чемпіонів та володарів Кубка Союзу. До 1959 року в Кубок республіки, окрім команд колгоспів, підприємств і установ, вишів та військових частин, могли також заявлятися команди майстрів, не задіяні в розіграші Кубка СРСР. У турнірі 1938 року, як і в розіграшах 1944-1948 років, взяли участь усі найсильніші команди майстрів республіки. За такого «відкритого» формату в шести фінальних поєдинках грало київське «Динамо», яке лише одного разу, в 1945 році, поступилося трофеєм, мінімально програвши харківському «Локомотиву», команді другого дивізіону (подібний казус є й у біографії донецького «Шахтаря». У 1972 році гірники, що вже оформили путівку до вищої союзної ліги, із тим же рахунком 0:1 капітулювали перед друголіговим житомирським «Автомобілістом». Вирішальний м’яч житомиряни провели на першій хвилині додаткового часу). У 1959—1989 роках за Кубок УРСР сперечалися команди колективів фізкультури, кількість яких доходила до 35-40 тисяч. Боротьба розпочиналася з районних, міських та обласних етапів, і згодом 32 найкращих колективи виявляли найсильнішого за олімпійською системою. У 1972—1976 роках паралельно проводилися два Кубки України — для команд майстрів першої й другої ліг та для колективів фізкультури. «Професіонали» виборювали приз, заснований редакцією газети «Радянська Україна» (згодом його ж вручали і «фізкультурникам»). Останні два сезони Кубку трофей розігрували клуби української зони другої ліги першості СРСР. Його останнім володарем став шепетівський «Темп», який за кілька місяців дебютував на новому якісному рівні — в чемпіонаті й Кубку незалежної України. Фінали Кубка УРСРЗа участі найсильніших команд республіки
Статистика фіналів за клубами
Фінали Кубка УРСР серед команд нижчих лігБез представників команд майстрів вищого дивізіону Фінали Кубка УРСР серед колективів фізкультуриДив. також
Примітки
Посилання
|