Турухан

Турухан
Річка Турухан на схемі басейну Єнісею
65°52′40″ пн. ш. 87°50′25″ сх. д.
Витік	Нижньоєнісейська височина (Західно-Сибірська рівнина) [1]
• координати	67°13′55″ пн. ш. 85°51′36″ сх. д.
• висота, м	125 м [1]
Гирло	протока Великий Шар (Єнісей), за 971 км від гирла Єнісею, с. Старотуруханськ [2]
• координати	65°55′45″ пн. ш. 87°41′40″ сх. д.
• висота, м	5 м [2]
Похил, м/км	0,19 м/км
Басейн	Єнісей → Карське море
Країни:	Росія, • Красноярський край, •• Туруханський район
Прирічкові країни:	Росія
Регіон	Красноярський край
Довжина	639 км [3][4]
Площа басейну:	35800 км² [3][4]
Середньорічний стік	371 м³/с (в гирлі) [4]
Притоки:	Nizhnyaya Baikha^d
Медіафайли у Вікісховищі

|оригінальна_назва=

Турухан (рос. Турухан) — річка в Азії, у північно-східній частині Західного Сибіру, протікає територією Західно-Сибірської рівнини, у північно-західній частини Красноярського краю Росії. Ліва притока Єнісею[3]. Належить до водного басейну річки Єнісею → Карського моря.

Географія

Витік річки Турухан починається з невеличкого озера в Туруханському районі, на висоті приблизно 125 м над рівнем моря, приблизно за 40 км на південний захід від міста Ігарки. Протікає територією Туруханського району по Нижньоєнісейській височині Західносибірської рівнини серед лісотундри. У верхній течії тече на південь — південний схід у звивистому руслі, серед доволі високих пологих берегів, які складаються з рихлої глини та мулистого піску, крізь який просочуються залізисті джерела, що забарвлюють воду в червонуватий колір і роблять її несмачною.

У нижній течії русло повертає на південний — схід, а далі на схід. Приблизно за 150 км від гирла має низькі пологі болотисті береги, які затоплюються весняними паводками, під час яких, завдяки сильним паводкам на річці Нижня Тунгуска, яка впадає у Єнісей з протилежного правого берега, відбувається зворотня течія води і переміщення льоду вгору по річці з утворенням значних торосів. З цієї ж причини в гирлі річки був утворений острів Великий Шар. Впадає у Єнісей, за 971 км від його гирла, з лівого берега, за 5 км на схід від села Старотуруханськ, навпроти селища Туруханськ, на висоті 5 м. Поблизу гирла ширина річки доходить до 300—370 метрів, при глибині до 3-3,5 метрів і швидкості потоку — до 0,3 м/с.

Довжина річки — 639 км. Площа басейну — 35800 км². Повне падіння рівня русла від витоку до гирла становить 120 м, що відповідає середньому похилу русла — 0,19 м/км.

Судноплавна в нижній течії на 270 км від гирла. Влітку річка сильно міліє і стає непридатною для судноплавства.

Гідрологія

Живлення річки змішане, снігове та дощове, з перевагою снігового. Замерзає в жовтні з утворенням полою аж до січня. Розкривається після Єнісею в травні-червні.

Середньорічна витрата води в гирлі становить 371 м³/с. За період спостереження протягом 51 року (1941–1999) на станції у селищі Янів Стан, за 227 км від гирла, середньорічна витрата води становила 107,64 м³/с[5] для водного басейну 10100 км², що становить трохи більше 28 % від загальної площі басейну річки, яка становить 35800 км². Величина прямого стоку в цілому по цій частині басейну становила — понад 336,35 міліметри на рік[5].

За період спостереження встановлено, що мінімальний середньомісячний стік становив 4,85 м³/с (у березні), що становить менше 0,7 % максимального середньомісячного стоку, який відбувається у червні місяці та становить майже — 727,55 м³/с і вказує на дуже велику амплітуду сезонних коливань.

За період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) становив 1,45 м³/с (у межень березня 1977 року), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив 1160 м³/с (у червні 1959 року)[5].

Показники середньомісячної витрати води річки: Турухан
за 51 рік спостереження 1941-1999 на станції: у с-щі Янів Стан (за 227 км від гирла), м³/с:

Джерело: Turukhan At Yanov Stan (англ.) . на R-ArcticNET.

Притоки

Річка Турухан приймає понад п'ять десятків приток, довжиною понад 10 км. Найбільших із них, довжиною понад 50 км — 15, із них понад 100 км — 5 (від витоку до гирла):[6][7]

Назва притоки	Довжина, (км)	Площа водозбірного басейну, (км²)	Відстань від гирла р. Турухан, (км)	Витрата води, (м³/с)
← Хоролипка	57	350	503
← Хектама	99	740	424
← Радянська Річка (Радянська)	98	1820	410
← Усомчик (Горіла Річка)	90	920	396
→ Сигова	95	500	380
← Російська	81	600	345
← Велика Блудна	114	1030	330
→ Маковська (Дипкун)	194	4480	263
→ Перова (Керильки)	61	260	234
→ Вимська	69	1010	191
← Баїха (Верхня Баїха)	282	7060	138
← Кетиль-Ки	102	450	130
→ Леб'яжа	70	380	93
← Нижня Баїха	608	8070	71

Див. також

• Найдовші річки Росії

Примітки

1. Аркуш карти Q-45-VII, VIII оз. Маковське. Масштаб: 1 : 200 000. Видання 1989 р. витік р. Турухан, квадрат: 48х60
2. Аркуш карти R-45-XXI, XXII Туруханськ. Масштаб: 1 : 200 000. Видання 1989 р. гирло р. Турухан, квадрат: 28х12
3. Річка Турухан / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
4. Річка Турухан // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
5. Turukhan At Yanov Stan (англ.) . на R-ArcticNET. Процитовано 19-11-2016.
6. Дані державного водного реєстру Російської Федерації (рос.)
7. Валідатор водних об'єктів річки Турухан. [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] Процитовано: 21-11-2016 (рос.)

Посилання

• Річка Турухан // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
• Річка Турухан / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
• Maps for the world / Карти всього світу (рос.)

Ліві притоки Єнісею
→ → Єлогуй →	→ Турухан →	→ Велика Хета → →