Курейка (річка)
Куре́йка (також відома як Лю́ма, Ну́ма) — річка у Середньому Сибіру, на Крайній Півночі Росії, протікає по території Евенкійського, Таймирського та Туруханського районів Красноярського краю. Права, одна із найпівнічніших великих приток річки Єнісей. Належить до водного басейну Карського моря. НазваНазва «курейка» може походити від північноросійського наріччя кур'я — «заплава», «протока». Допускається також зв'язок із евенк. курейка — «дикий олень», ймовірно також, через назву відомого евенського роду куре, який проживав на правих притоках пониззя Єнісею.[3] ГеографіяГірська річка, тече майже на всьому протязі по північній частині Середньосибірського плоскогір'я в глибокій, вузькій долині, із численними тіснинами, порогами, водоспадами, швидкими перекатами. Довжина — 888 км, площа басейну — 44 700 км². Найбільший водоспад, Великий Курейський, має висоту — 13 м. Бере свій початок на схилах плато Путорана (Середньосибірське плоскогір'я), тече по території Красноярського краю на південь, далі — після впадіння річки Ядун, круто повертає на північ, протікаючи через вузькі, довгі озера, зокрема озеро Анама. Після впадіння у неї річки Ягталі, Курейка повертає на південний захід, тече через озеро Дюпкун та водосховище Курейської ГЕС і впадає у Єнісей із правого берега, навпроти однойменного села Курейка. Ширина річки в районі гирла — близько 1 км. За 101 км від гирла розташована Курейська ГЕС і селище енергетиків Світлогорськ. Судноплавна від гирла до селища Світлогорськ. ГідрологіяЖивлення річки, головним чином — снігове. Середня швидкість течії коливається від 0,7-0,9 м/с у широкому річищі, проточних озерах та водосховищі і до 1,2-1,9 м/с у тіснинах і перекатах. Замерзає в середині жовтня, розкривається в кінці травня — початку червня. Повінь з кінця травня — початку червня по серпень. Льодохід восени близько 20 днів, навесні — 7, супроводжується заторами. Середньорічна витрата води у гирлі близько 664 м³/с, за 98 км від гирла становить 625,14 м³/с (максимальна середньомісячна — 2 692,47 м³/с), за 311 км від гирла — 359,56 м³/с.[4] Нижче наводиться діаграма середньомісячної витрати води за 40 років спостережень (з 1936 по 1992 роки) з контрольно-вимірювальної станції у селищі Світлогорськ, за 98 км від гирла (70% водозбору).[4] ПритокиРічка Курейка приймає біля сотні різноманітних приток. Найбільші із них (від витоку до гирла):[5]
Населенні пунктиБереги Курейки малозаселені. Тут розташовано кілька невеликих населених пунктів, покинутих своїми мешканцями. Чи не єдине поселення із постійними жителями — селище енергетиків Світлогорськ та село Курейка, розташоване на лівому березі Єнісею, навпроти гирла річки. Див. такожПримітки
Посилання
|