Термінтрюфель, очевидно, походить від латинського слова «бульба» (лат.tuber), що означає «пухлину» або «шишку», яке трансформувалося в трюфель і породило різні варіанти у мовах країн Європи: тартюф італійською (італ.tartufo), фр.truffe, ісп.trufa, босн.tartuf, дан.trøffel, нім.Trüffel, швед.tryffel, нід.truffel, пол.trufla, серб.тартуф, хорв.tartuf. Португальською мовою слова порт.trufa і порт.túbera є синонімами, причому останнє ближче до латинського терміну. Крім того, німецьке слово «картопля» (нім.Kartoffel) походить від італійського через віддалену схожість[4].
Міцелій трюфелів є формою симбіотичних відносин гриба з коренями деяких видів дерев (наприклад, бук, тополя, дуб, береза, граб, ліщина і сосна)[5][6]. Трюфелі надають перевагу добре дренованим глинистим або вапняним ґрунтам з нейтральним або лужним средовищем[7][8]. Плодові тіла трюфеля, залежно від виду, утворюються цілий рік і можуть бути виявлені під опалим листям або безпосередньо в ґрунті.
Філогенетика
Філогенетика і біогеографія трюфелів була досліджена у 2008 році[9] з використанням методики англ.Internal transcribed spacer (ITS) зіставлено ядерну ДНК з п'ятьма великими кладами (лат.Aestivum, лат.Excavatum, лат.Rufum, лат.Melanosporum і лат.Puberulum). У 2010 році наукове дослідження кладограми було покращено і розширено з використанням великих субодиниць (ЛДУ) мітохондріальної ДНК дев'яти великих клад. На відміну від лат.Aestivum клади лат.Magnatum і лат.Macrosporum стосовно сестринської спорідненості виявились ближчими. Кладу лат.Gibbosum було відокремоено від решти досліджуваних клад, а кладу лат.Spinoreticulatum було відокремлено від клади лат.Rufum[10].
Лаготто-романьоло[ru] — єдина визнана у всьому світі порода собак, яка завдяки видатному чуттю використовується для пошуку трюфелів[11] (хоча, теоретично, представника будь-якої іншої породи можна навчити цьому)[12].
↑Non-cultivated Edible Fleshy Fungi(англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 4 квітня 2015. ...it has been known for more than a century that truffles were mycorrhizal on various trees such as oak, beech, birch, hazels, and a few others
↑Karen Hansen (Spring 2006). K. Griffith (ред.). Basidiomycota truffles: Cup fungi go underground(PDF). Newsletter of the FRIENDS of the FARLOW(англ.). Harvard University. Архів оригіналу(PDF) за 21 листопада 2008. Процитовано 4 квітня 2015. Generally, truffles seems to prefer. warm, fairly dry climates and calcareous soils [Архівовано 2008-11-21 у Wayback Machine.]
↑Mushroom Production. Mycology - Uses of Fungi(англ.). University of Sydney. June 2004. Архів оригіналу за 1 травня 2008. Процитовано 4 квітня 2015. The soil of the truffiere tends to be alkaline, calcareous, and well drained.
↑Jeandroz, S., Murat, C., Wang, Y., Bonfante, P., Le Tacon, F. (2008). Molecular phylogeny and historical biogeography of the genus Tuber, the true truffles. Journal of Biogeography [Архівовано 5 березня 2018 у Wayback Machine.], 35 (5), 815—829. DOI : 10.1111/j.1365-2699.2007.01851.x (англ.)
↑Полещук Ф. И., Трофименко О. И. Кинология. — Киев : ВТФ «Перун», 2007. — С. 347. — 1000 с. — ISBN 978-966-569-244-7.
↑Krista Simmons (28 серпня 2009). On the hunt for truffles in Western Australia. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 28 серпня 2011. Процитовано 4 квітня 2015. Traditionally, truffle hunters — the Aussies call them "punters" — have used pigs to track their prey. More recently, punters have started using dogs, which, unlike pigs, will settle for a biscuit instead of chowing down on the truffle(англ.)
Література
Trappe, Matt; Evans, Frank; Trappe, James M. (2007). Field Guide to North American Truffles: Hunting, Identifying, and Enjoying the World's Most Prized Fungi(136 pages). Natural History Series. Ten Speed Press. ISBN9781580088626. {{cite book}}: |format= вимагає |url= (довідка)(англ.)
