Швидкорослі світлолюбні дерева, деякі живуть по 120 — 150 років. Відомо близько 150 видів, в Україні — 11. Тополю широко використовують в озелененні міст та в полезахисних лісонасадженнях, деякі вирощують як декоративні. Деревина м'яка, легка, біла, її використовують у паперовому, сірниковому та фанерному виробництвах, у будівництві, для виготовлення штучного шовку.
Тополя — один з український народних символів. Оспівана в ряді художніх творів, народних казках та бувальщинах. Зокрема — в творах Т. Г. Шевченка. У народних піснях є символом дівчини, часто дівчини-сироти.
У культурі Давньої Греції
Давні греки вважали, що тополя добре впливає на самопочуття людини, на її настрій. Вони обсаджували тополями місця, де відбувалися багатолюдні народні збори, а також саджали це дерево поблизу житла. Ось чому Карл Лінней назвав ці рослини латинським словом «популюс», що означає «народна»[1].