У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Трубецький.
Трубецьки́й Мико́ла Сергі́йович (рос. Трубецкой Николай Сергеевич; 4 (16) квітня 1890(18900416)—1938) — російський філолог і філософ, з 1922 — професор славістики у Віденському Університеті. Співзасновник Празького мовознавчого гуртка. Член князівського роду Трубецьких.
Відомий тим що 1920-их роках разом із Георгієм Вернадським та Петром Савицьким був одним із трьох головних авторів російської націоналістичної ідеології Євразійства.
Творча спадщина
- нім. «Grundzüge der Phonologie» («Основи фонології», 1939, перекладалася українською);
- нім. «Vorlesungen über die altrussische Literatur» (1925 — 28), де староукраїнське письменство змішане з російським);
- нім. «Einiges über die russische Lautentwickiung und die Auflösung der gemeinrussischen Spracheinheit» (нім. «Zeitschr. für slav. Philologies», 1925 — обстоює непереконливі датування розпаду східно-слов'янської «мовної єдності»);
- рос. «Общеславянский элемент в русской культуре» (збірник рос. «К проблеме русского самопознания», 1927);
- рос. «К украинской проблеме» (рос. «Евразийский временник», 1927 — обстоюється згода на українську культуру лише як «індивідуацію спільноруської для нижчих потреб»);
- рос. «Ответ Д. И. Дорошенку» (рос. «Евразийская хроника», 1928 — пом'якшення попередньої позиції допущенням української мови та культури для вищих потреб, але з орієнтацією на російську термінологію);
- рос. «Об идее-правительнице идеократического государства» (рос. «Евразийская хроника», 1935 — твердження, що демократичній устрій сучасності має змінитися устроєм ідеократичним, (переклад українською на сайті ЄСМ: Про ідею-правительку ідеократичної держави))
- нім. «N. V. Gogol» (нім. «Radio Wien», 1928).
Примітки
Посилання
Література та джерела
Генеалогія та некрополістика | |
---|
Література та бібліографія | |
---|
Тематичні сайти | |
---|
Словники та енциклопедії | |
---|
Довідкові видання | |
---|
Нормативний контроль | |
---|