Троценко Стефанія Яківна
Стефанія Яківна Троценко (1905, село Вишняки, тепер Хорольського району Полтавської області — ?) — українська радянська діячка, заступник директора з наукової частини Науково-дослідного інституту фізичних методів лікування імені Сєченова, кандидат медичних наук. Кандидат у члени ЦК КПУ в березні 1954 — січні 1956 р. Депутат Верховної Ради РРФСР 3-го скликання. Депутат Верховної Ради УРСР 4-го скликання. БіографіяНародилася у родині селянина. У 1915 році разом із родиною переїхала у місто Севастополь. У 1928 році закінчила Кубанський медичний інститут. До німецько-радянської війни 1941 року працювала головним лікарем терапевтичної клініки імені Щербакова при Науково-дослідному інституті фізичних методів лікування імені Сєченова у Севастополі. У 1941—1942 р. — головний лікар та секретар партійної організації 2-ї Севастопольської міської поліклініки, одночасно виконувала обов'язки начальника медико-санітарної служби місцевої ППО Північного району міста Севастополя. У 1942 році евакуйована із Севастополя у Казахську РСР. З червня 1943 року — в Червоній армії. Працювала лікарем терапевтичного госпіталю Воронезького фронту, лікарем хірургічного госпіталю 1-го Українського фронту. У 1946 році демобілізувалася із армії. У 1947—1984 роках — лікар, науковий співробітник, заступник директора з наукової частини Державного центрального науково-дослідного інституту фізичних методів лікування імені Сєченова у місті Ялті (потім — у Севастополі), лікар Севастопольської поліклініки. З 1948 року вибиралася секретарем партійної організації науково-дослідного інституту фізичних методів лікування імені Сєченова. З 1984 року — на пенсії. Нагороди
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia