|
Тройнат
 Тройнат (лит. Treniota — Тряньота, біл. Транята, пол. Treniota; бл. 1210 — 1264) — один з князів Жемайтійських (?—1264), Великий князь Литовський (1263—1264). Вперше згадується в «Ліфляндській римованій хроніці» у зв'язку з подіями 1260—1261 років, коли жемайти повстали проти хрестоносців і після перемоги біля озера Дурбе відправили послів до князів Тройната і Міндовга з пропозицією приєднатися до них. У 1263 зайняв великокнязівський стіл після вдалого заколоту і вбивства рідного дядька, литовського короля Міндовга. Проте, невдовзі, сам був вбитий прихильниками попередника. ПоходженняДостеменно відомо, що Тройнат був племінником (сином сестри) литовського короля Міндовга.[2] Стосовно імені батька одностайності істориків немає. Згідно з Хронікою литовською і жемайтіською, Тройнат був сином Скирмунта і мав братів Любарта та Писимонта.[3] Володимир Антонович називає батька Тройната «одним з володарів Жмуді».[4] Ймовірно, по смерті батька, Тройнат успадкував його землі і став одним з князів жемайтських (?—1264). Наступ хрестоносців на Жемайтію (1253—1260). Перелом у війні (1260—1261)За договором 1253, литовський князь Міндовг отримав титул короля, але віддав частину Жемайтії Лівонському ордену.[5] Втім, жемайти не скорилися: у 1255 рада жемайтійських князів обрала своїм лідером князя Альмінаса, який розпочав енергійну боротьбу проти хрестоносців. В той час, як Міндовг прийняв християнство (1251) і визнав зверхність Папи Римського, жемайтіські князі міцно трималися своїх традицій язичництва. Білоруський кандидат наук В'ячеслав Носевич та деякі інші історики вважають, що до 1261 року Тройнат правив у Жемайтії як намісник Міндовга.[2] В 1259, після спустошення Литви монголами, Міндовг вимушено відмовився від прав на всю Жемайтію на користь хрестоносців. Однак, жемайти підняли повстання і завдали хрестоносцям дві важких поразки: при Скуодасі[en] (1259) і біля озера Дурбе (1260). Після цього, саме Тройнат, як один з найближчих радників короля, вмовив Міндовга розірвати союз з Римом, зректися християнства та поновити війну з хрестоносцями. Міндовг підтримав повстання і за допомогою литовців жемайти і курші звільнилися від влади лівонських лицарів (1261). Важка поразка дуже послабила Тевтонський орден, що спричинило численні повстання підкорених прибалтійських народів, в першу чергу, прусів. Завдяки цим перемогам було зупинено просування німецьких лицарів на 20 років, що дало змогу зміцнитися Литовській державі.
Див. такожВиноски
ДжерелаДовідники
Історичні джерела
Книги
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
