Трейлер (кінематограф)
Тре́йлер — комерційний вид реклами у вигляді відеоролика, створеного для анонсу майбутнього фільму[1]. Відеоряд із швидко змінних, незв'язаних сцен (за принципом калейдоскопа) іноді справляє сильніше враження на глядача, ніж формує чітке уявлення про сюжет[2]. Термін також застосовується до комп'ютерних ігор та музики[3]. Інколи довгі трейлери створюються як міні-історії з діалогами, видовищними моментами та текстовим чи голосовим коментарем[4]. У деяких трейлерах використовують спеціальні матеріали, зняті виключно в рекламних цілях і не включені до фільму[5]. Приклад: *Термінатор 2: Судний день* — для реклами цього фільму створили ексклюзивні спецефекти[6]. Ще один приклад — трейлер до *Психо* (1960): Альфред Гічкок проводить глядачів мотелем «Бейтс», а в кінці несподівано відчиняє душову та показує Віру Майлз замість актриси з фільму[7]. Примітки
Термін застосовується також до комп'ютерних ігор, музики. Інколи тривалі трейлери є не беззв'язковим набором кадрів, а створюються як невеликі сюжетні історії, в яких діалоги з фільму чергуються з видовищними моментами і спецефектами. Відеоряд супроводжується голосовими або текстовими коментарями, які розповідають зав'язку сюжету. У деяких трейлерах використовується спеціальний відеоматеріал, знятий винятково з рекламною метою і не використано у фільмі. Однією з найвідоміших кінострічок, для якої випустили такий трейлер, є фільм «Термінатор 2: Судний день». Для реклами цього блокбастеру було створено ексклюзивні дорогі спецефекти.[1] Одним з найвідоміших спеціально відзнятих трейлерів є рекламний ролик до фільму «Психо», в якому режисер Альфред Гічкок проводить для глядачів екскурсію по мотелю «Бейтс» і у фіналі заходить у ванну кімнату. Підійшовши до сумнозвісного душу та ведучи спокійну розповідь, Гічкок несподівано зриває завісу, за якою Віра Майлз видає несамовитий крик. Див. такожДжерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
