|
Тончхон
Тончхон (кор. 동천, 東川, Dongcheon, Tongch'ǒn; 209—248) — корейський ван, одинадцятий правитель держави Когурьо періоду Трьох держав. БіографіяБув онуком вана Сінтхе й сином Сансана. Його матір'ю була наложниця останнього. 213 року Тончхона було проголошено спадкоємцем престолу, а 227 року, після смерті батька, він зайняв престол.[2] 238 року Тончхон уклав союз із Вей, однією з трьох північнозахідних китайських держав[3], з метою атаки на клан Гонсунь, щоб знищити їхню владу на Ляодунському півострові. Та війна завершилась перемогою, проте нову загрозу Когурьо вже становила Вей.[2] Когурьо, зібравши сили, почала здійснювати напади на китайські командирства, що перебували під номінальним контролем Вей. 242 року Тончхон атакував китайську фортецю в гирлі річки Ялуцзян, що стало початком повноцінної війни між Когурьо та Вей. 244 року сили Вей вторглись до Когурьо та захопили Хвандо[4][2][5]. Тончхон був змушений тікати до своєї столиці[2]. Перебуваючи в Окчо, ван докладав зусиль до перевезення двору до нової столиці, що й відбулось 246 року.[6] Однак розташування тієї столиці дотепер залишається спірним.[2][5] Невдовзі Тончхон організував атаку, в результаті якої він повернув собі всі втрачені під час війни з Вей території.[7] 243 року Тончхон проголосив свого сина, Йонбуля, спадкоємцем престолу. 245 року він здійснив напад на Сіллу, втім уже 248 року уклав з нею мир.[8] Наприкінці 248 року Тончхон захворів і помер, його правління тривало 22 роки. Самгук Сагі стверджує, що він мав настільки сильну любов серед його підданих, що багато хто з них пішов із ним у могилу.[9] Примітки
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
