Тисячослів

Корейська каліграфія перших двох четвериць «Тисячослова»:
天：небо
地：земля
玄：темний
黄：жовтий
宇宙：простір і час, Всесвіт
洪: широкий
荒：хаос.

«Тисячослів» (кит. трад. 千字文, піньїнь: qiānzìwén, акад. Цяньцзивень, буквально «тисячосимвольна класика») — дидактично-філософський римований вірш китайської літератури, що складається з тисячі ієрогліфів, жоден з яких не повторюється. Написаний у 6 ст., вірш впродовж століть використовувався для навчання дітей ієрогліфіці та каліграфії.

Текст поділяють на сім умовних глав, 125 строф (по вісім ієрогліфів) чи 250 мікротекстів або четвериць (по чотири ієрогліфи).[1]

Історія твору

«Тисячослів» створений під час правління династії Лян двірським поетом Чжоу Сінси (кит. трад. 周興嗣, спр. 周兴嗣, піньїнь: Zhōu Xìngsì, пом. 521).

За переказами, імператор Японії Одзін (270—310) познайомився з мистецтвом каліграфії через вивчення «Тисячослова», який, згідно з першими канонічними книгами Японії «Кодзіки» (712 рік) та «Ніхонги» (720 рік), був привезений до Японії корейським вченим-конфуціанцем Ван І (王仁) у 285 році. Значну часову розбіжність між зафіксованою у стародавніх японських текстах датою доставлення «Тисячослова» до Японії та фактичною, набагато пізнішою, датою написання цього твору японська історіографія пояснює можливим існуванням його ранньої версії.[1]

Використання та значимість

«Тисячослів» був одним з найпопулярніших творів, поряд із «Трислів'ям» (кит. трад. 三字經, спр. 三字经, піньїнь: Sānzì Jīng) та «Порадником для учнів і дітей» (кит. трад. 弟子規, піньїнь: Dì Zǐ Guī), що в середні віки сукупно становили основу початкової освіти в Китаї, Кореї, В'єтнамі та Японії. «Тисячослів» досі вживається в освіті, але насамперед як вступний текст для опанування класичної китайської мови, давньокитайської культури, міфології та вчень китайських мудреців, адже він містить багато висловів з Ї Цзіну, Дао Де Цзіну та інших класичних філософсько-релігійних творів Китаю.

«Тисячослів» виконував роль своєрідного філософсько-просвітницького канону, що сприяв об'єднанню народів східноазійського регіону на засадах однієї ідеології і культури, що ґрунтувалися на принципах буддизму, даосизму і конфуціанства. Цей вірш у Китаї, Кореї, Японії та В'єтнамі учні мали вивчати напам'ять.[1]

Тисячослів

Запис твору традиційними ієрогліфами та піньїнем:

天(tiān) 地(dì) 玄(xuán) 黃(huáng)	宇(yǔ) 宙(zhòu) 洪(hóng) 荒(huāng)	日(rì) 月(yuè) 盈(yíng) 昃(zè)	辰(chén) 宿(xiù) 列(liè) 張(zhāng)
寒(hán) 來(lái) 暑(shǔ) 往(wǎng)	秋(qiū) 收(shōu) 冬(dōng) 藏(cáng)	閏(rùn) 餘(yú) 成(chéng) 歲(suì)	律(l`ü) 呂(lˇü) 調(tiáo) 陽(yáng)
雲(yún) 騰(téng) 致(zhì) 雨(yǔ)	露(lù) 結(jié) 為(wéi) 霜(shuāng)	金(jīn) 生(shēng) 麗(lì) 水(shuǐ)	玉(yù) 出(chū) 崑(kūn) 崗(gāng)
劍(jiàn) 號(hào) 巨(jù) 闕(què)	珠(zhū) 稱(chēng) 夜(yè) 光(guāng)	果(guǒ) 珍(zhēn) 李(lǐ) 柰(nài)	菜(cài) 重(zhòng) 芥(jiè) 薑(jiāng)
海(hǎi) 鹹(xián) 河(hé) 淡(dàn)	鱗(lín) 潛(qián) 羽(yǔ) 翔(xiáng)	龍(lóng) 師(shī) 火(huǒ) 帝(dì)	鳥(niǎo) 官(guān) 人(rén) 皇(huáng)
始(shǐ) 製(zhì) 文(wén) 字(zì)	乃(nǎi) 服(fú) 衣(yī) 裳(shang)	推(tuī) 位(wèi) 讓(ràng) 國(gúo)	有(yǒu) 虞(yú) 陶(táo) 唐(táng)
吊(diào) 民(mín) 伐(fá) 罪(zuì)	周(zhōu) 發(fā) 殷(yīn) 湯(tāng)	坐(zuò) 朝(cháo) 問(wèn) 道(dào)	垂(chuí) 拱(gǒng) 平(píng) 章(zhāng)
愛(ài) 育(yù) 黎(lí) 首(shǒu)	臣(chén) 伏(fú) 戎(róng) 羌(qiāng)	遐(xiá) 邇(ěr) 壹(yì) 體(tǐ)	率(shuài) 賓(bīn) 歸(guī) 王(wáng)
鳴(míng) 鳳(fèng) 在(zài) 樹(zhú)	白(bái) 駒(jū) 食(shí) 場(chǎng)	化(huà) 被(bèi) 草(cǎo) 木(mù)	賴(lài) 及(jí) 萬(wàn) 方(fāng)
蓋(gài) 此(cǐ) 身(shēn) 髮(fà)	四(sì) 大(dà) 五(wǔ) 常(cháng)	恭(gōng) 惟(wéi) 鞠(jū) 養(yǎng)	豈(qǐ) 敢(gǎn) 毀(hǔi) 傷(shāng)
女(nˇü) 慕(mù) 貞(zhēn) 絜(jié)	男(nán) 效(xiào) 才(cái) 良(liáng)	知(zhī) 過(guò) 必(bì) 改(gǎi)	得(dé) 能(néng) 莫(mò) 忘(wàng)
罔(wǎng) 談(tán) 彼(bǐ) 短(duǎn)	靡(mǐ) 恃(shì) 己(jǐ) 長(cháng)	信(xìn) 使(shǐ) 可(kě) 覆(fù)	器(qì) 欲(yù) 難(nán) 量(liáng)
墨(mò) 悲(bēi) 絲(sī) 染(rǎn)	詩(shī) 贊(zàn) 羔(gāo) 羊(yáng)	景(jǐng) 行(xíng) 維(wéi) 賢(xián)	剋(kè) 念(niàn) 作(zuò) 聖(shèng)
德(dé) 建(jiàn) 名(míng) 立(lì)	形(xíng) 端(duān) 表(biǎo) 正(zhèng)	空(kōng) 谷(gǔ) 傳(chuán) 聲(shēng)	虛(xū) 堂(táng) 習(xí) 聽(tīng)
禍(huò) 因(yīn) 惡(è) 積(jī)	福(fú) 緣(yuán) 善(shàn) 慶(qìng)	尺(chǐ) 辟(bì) 非(fēi) 寶(bǎo)	寸(cùn) 陰(yīn) 是(shì) 競(jìng)
資(zī) 父(fù) 事(shì) 君(jūn)	曰(yuē) 嚴(yán) 與(yǔ) 敬(jìng)	孝(xiào) 當(dāng) 竭(jié) 力(lì)	忠(zhōng) 則(zé) 盡(jìn) 命(mìng)
臨(lín) 深(shēn) 履(lˇü) 薄(bó)	夙(sù) 興(xīng) 溫(wēn) 凊(qìng)	似(sì) 蘭(lán) 斯(sī) 馨(xīn)	如(rú) 松(sōng) 之(zhī) 盛(shèng)
川(chuān) 流(liú) 不(bù) 息(xī)	淵(yuān) 澄(chéng) 取(qǔ) 映(yìng)	容(róng) 止(zhǐ) 若(rùo) 思(sī)	言(yán) 辭(cí) 安(ān) 定(dìng)
篤(dǔ) 初(chū) 誠(chéng) 美(měi)	慎(shèn) 終(zhōng) 宜(yí) 令(lìng)	榮(róng) 業(yè) 所(suǒ) 基(jī)	籍(jí) 甚(shèn) 無(wú) 竟(jìng)
學(xué) 優(yōu) 登(dēng) 仕(shì)	攝(shè) 職(zhí) 從(cóng) 政(zhèng)	存(cún) 以(yǐ) 甘(gān) 棠(táng)	去(qù) 而(ér) 益(yì) 詠(yǒng)
樂(yuè) 殊(shū) 貴(guì) 賤(jiàn)	禮(lǐ) 別(bié) 尊(zūn) 卑(bēi)	上(shàng) 和(hé) 下(xià) 睦(mù)	夫(fū) 唱(chàng) 婦(fù) 隨(suí)
外(wài) 受(shòu) 傅(fù) 訓(xùn)	入(rù) 奉(fèng) 母(mǔ) 儀(yí)	諸(zhū) 姑(gū) 伯(bó) 叔(shū)	猶(yóu) 子(zǐ) 比(bǐ) 兒(ér)
孔(kǒng) 懷(huái) 兄(xiōng) 弟(dì)	同(tóng) 氣(qì) 連(lián) 枝(zhī)	交(jiāo) 友(yǒu) 投(tóu) 分(fèn)	切(qiē) 磨(mó) 箴(zhēn) 規(guī)
仁(rén) 慈(cí) 隱(yǐn) 惻(cè)	造(zào) 次(cì) 弗(fú) 離(lí)	節(jié) 義(yì) 廉(lián) 退(tùi)	顛(diān) 沛(pèi) 匪(fěi) 虧(kūi)
性(xìng) 靜(jìng) 情(qíng) 逸(yì)	心(xīn) 動(dòng) 神(shén) 疲(pí)	守(shǒu) 真(zhēn) 誌(zhì) 滿(mǎn)	逐(zhú) 物(wù) 意(yì) 移(yí)
堅(jiān) 持(chí) 雅(yǎ) 操(cāo)	好(hǎo) 爵(jué) 自(zì) 縻(mí)	都(dū) 邑(yì) 華(huá) 夏(xià)	東(dōng) 西(xī) 二(èr) 京(jīng)
背(bēi) 邙(máng) 面(miàn) 洛(luò)	浮(fú) 渭(wèi) 據(jù) 涇(jīng)	宮(gōng) 殿(diàn) 盤(pán) 鬱(yù)	樓(lóu) 觀(guàn) 飛(fēi) 驚(jīng)
圖(tú) 寫(xiě) 禽(qín) 獸(shòu)	畫(huà) 彩(cǎi) 仙(xiān) 靈(líng)	丙(bǐng) 舍(shè) 傍(páng) 啟(qǐ)	甲(jiǎ) 帳(zhàng) 對(duì) 楹(yíng)
肆(sì) 筵(yán) 設(shè) 席(xí)	鼓(gǔ) 瑟(sè) 吹(chuī) 笙(shēng)	升(shēng) 階(jiē) 納(nà) 陛(bì)	弁(biàn) 轉(zhuǎn) 疑(yí) 星(xīng)
右(yòu) 通(tōng) 廣(guǎng) 內(nèi)	左(zuǒ) 達(dá) 承(chéng) 明(míng)	既(jì) 集(jí) 墳(fén) 典(diǎn)	亦(yì) 聚(jù) 群(qún) 英(yīng)
杜(dù) 稿(gǎo) 鐘(zhōng) 隸(lì)	漆(qī) 書(shū) 壁(bì) 經(jīng)	府(fǔ) 羅(luó) 將(jiāng) 相(xiàng)	路(lù) 俠(xiá) 槐(huái) 卿(qīng)
戶(hù) 封(fēng) 八(bā) 縣(xiàn)	家(jiā) 給(jǐ) 千(qiān) 兵(bīng)	高(gāo) 冠(guān) 陪(péi) 輦(niǎn)	驅(qū) 轂(gǔ) 振(zhèn) 纓(yīng)
世(shì) 祿(lù) 侈(chǐ) 富(fù)	車(chē) 駕(jià) 肥(féi) 輕(qīng)	策(cè) 功(gōng) 茂(mào) 實(shí)	勒(lè) 碑(bēi) 刻(kè) 銘(míng)
磻(pán) 溪(xī) 伊(yī) 尹(yǐn)	佐(zuǒ) 時(shí) 阿(ē) 衡(héng)	奄(yǎn) 宅(zhái) 曲(qū) 阜(fù)	微(wēi) 旦(dàn) 孰(shú) 營(yíng)
桓(huán) 公(gōng) 匡(kuāng) 合(hé)	濟(jì) 弱(ruò) 扶(fú) 傾(qīng)	綺(qǐ) 迴(huí) 漢(hàn) 惠(huì)	說(yuè) 感(gǎn) 武(wǔ) 丁(dīng)
俊(jùn) 乂(yì) 密(mì) 勿(wù)	多(duō) 士(shì) 實(shí) 寧(níng)	晉(jìn) 楚(chǔ) 更(gēng) 霸(bà)	趙(zhào) 魏(wèi) 困(kùn) 橫(héng)
假(jiǎ) 途(tú) 滅(miè) 虢(guó)	踐(jiàn) 土(tǔ) 會(huì) 盟(méng)	何(hé) 遵(zūn) 約(yuē) 法(fǎ)	韓(hán) 弊(bì) 煩(fán) 刑(xíng)
起(qǐ) 翦(jiǎn) 頗(pō) 牧(mù)	用(yòng) 軍(jūn) 最(zùi) 精(jīng)	宣(xuān) 威(wēi) 沙(shā) 漠(mò)	馳(chí) 譽(yù) 丹(dān) 青(qīng)
九(jiǔ) 州(zhōu) 禹(yǔ) 跡(jī)	百(bǎi) 郡(jùn) 秦(qín) 并(bìng)	嶽(yùe) 宗(zōng) 恒(tài) 岱(dài)	禪(shàn) 主(zhǔ) 云(yún) 亭(tíng)
雁(yàn) 門(mén) 紫(zǐ) 塞(sài)	雞(jī) 田(tián) 赤(chì) 城(chéng)	昆(kūn) 池(chí) 碣(jié) 石(shí)	鉅(jù) 野(yě) 洞(dòng) 庭(tíng)
曠(kuàng) 遠(yuǎn) 綿(mián) 邈(miǎo)	岩(yán) 岫(xiù) 杳(yǎo) 冥(míng)	治(zhì) 本(běn) 於(yú) 農(nóng)	務(wù) 資(zī) 稼(jià) 穡(sè)
俶(chù) 載(zài) 南(nán) 畝(mǔ)	我(wǒ) 藝(yì) 黍(shǔ) 稷(jì)	稅(shuì) 熟(shú) 貢(gòng) 新(xīn)	勸(quàn) 賞(shǎng) 黜(chù) 陟(zhì)
孟(mèng) 軻(kē) 敦(dūn) 素(sù)	史(shǐ) 魚(yú) 秉(bǐng) 直(zhí)	庶(shù) 幾(jī) 中(zhōng) 庸(yōng)	勞(láo) 謙(qiān) 謹(jǐn) 敕(chì)
聆(líng) 音(yīn) 察(chá) 理(lǐ)	鑒(jiàn) 貌(mào) 辨(biàn) 色(sè)	貽(yí) 厥(jué) 嘉(jiā) 猷(yoú)	勉(miǎn) 其(qí) 祗(zhī) 植(zhí)
省(xǐng) 躬(gōng) 譏(jī) 誡(jiè)	寵(chǒng) 增(zēng) 抗(kàng) 極(jí)	殆(dài) 辱(rǔ) 近(jìn) 恥(chǐ)	林(lín) 皋(gāo) 幸(xìng) 即(jí)
兩(liǎng) 疏(shū) 見(jiàn) 機(jī)	解(jiě) 組(zǔ) 誰(shuí) 逼(bī)	索(suǒ) 居(jū) 閒(xián) 處(chù)	沉(chén) 默(mò) 寂(jì) 寥(liáo)
求(qiú) 古(gǔ) 尋(xín) 論(lùn)	散(sàn) 慮(l`ü) 逍(xiāo) 遙(yáo)	欣(xīn) 奏(zòu) 累(lěi) 遣(qiǎn)	感(qī) 謝(xiè) 歡(huān) 招(zhāo)
渠(qú) 荷(hé) 的(dì) 歷(lì)	園(yuán) 莽(mǎng) 抽(chōn) 條(tiáo)	枇(pí) 杷(pá) 晚(wǎn) 翠(cuì)	梧(wú) 桐(tóng) 早(zǎo) 凋(diāo)
陳(chén) 根(gēn) 委(wěi) 翳(yì)	落(luò) 葉(yè) 飄(piào) 颯(yáo)	游(yóu) 鯤(kūn) 獨(dú) 運(yùn)	凌(líng) 摩(mó) 絳(jiàng) 霄(xiāo)
耽(dān) 讀(dú) 玩(wán) 市(shì)	寓(yù) 目(mù) 囊(náng) 箱(xiāng)	易(yì) 輶(yóu) 攸(yōu) 畏(wèi)	屬(shǔ) 耳(ěr) 垣(yuán) 牆(qiáng)
具(jù) 膳(shàn) 餐(cān) 飯(fàn)	適(shì) 口(kǒu) 充(chōng) 腸(cháng)	飽(bǎo) 飫(yù) 烹(pēng) 宰(zǎi)	饑(jī) 厭(yàn) 糟(zāo) 糠(kāng)
親(qīn) 戚(qī) 故(gù) 舊(jiù)	老(lǎo) 少(shào) 異(yì) 糧(liáng)	妾(qiè) 御(yù) 績(jì) 紡(fǎng)	侍(shì) 巾(jīn) 帷(wéi) 房(fáng)
紈(wán) 扇(shàn) 圓(yuán) 潔(jié)	銀(yín) 燭(zhú) 煒(wěi) 煌(huáng)	晝(zhòu) 眠(mián) 夕(xī) 寐(mèi)	藍(lán) 筍(sǔn) 象(xiàng) 床(chuáng)
弦(xián) 歌(gē) 酒(jiǔ) 宴(yàn)	接(jiē) 杯(bēi) 舉(jǔ) 觴(shāng)	矯(jiǎo) 手(shǒu) 頓(dùn) 足(zú)	悅(yuè) 豫(yù) 且(qiě) 康(kāng)
嫡(dí) 後(hòu) 嗣(sì) 續(xù)	祭(jì) 祀(sì) 烝(zhēng) 嘗(cháng)	稽(qǐ) 顙(sǎng) 再(zài) 拜(bài)	悚(sǒng) 懼(jù) 恐(kǒng) 惶(huáng)
箋(jiān) 牒(dié) 簡(jiǎn) 要(yào)	顧(gù) 答(dá) 審(shěn) 詳(xiáng)	骸(hái) 垢(gòu) 想(xiǎng) 浴(yù)	執(zhí) 熱(rè) 願(yuàn) 涼(liáng)
驢(l´ü) 騾(luó) 犢(dú) 特(tè)	駭(hài) 躍(yuè) 超(chāo) 驤(xiāng)	誅(zhū) 斬(zhǎn) 賊(zéi) 盜(dào)	捕(bǔ) 獲(huò) 叛(pàn) 亡(wáng)
布(bù) 射(shè) 僚(liáo) 丸(wán)	嵇(jī) 琴(qín) 阮(ruǎn) 嘯(xiào)	恬(tián) 筆(bǐ) 倫(lún) 紙(zhǐ)	鈞(jūn) 巧(qiǎo) 任(rén) 釣(diào)
釋(shì) 紛(fēn) 利(lì) 俗(sú)	並(bìng) 皆(jiē) 佳(jiā) 妙(miào)	毛(máo) 施(shī) 淑(shū) 姿(zī)	工(gōng) 顰(pín) 妍(yán) 笑(xiào)
年(nián) 矢(shǐ) 每(meǐ) 催(cuī)	曦(xī) 暉(huī) 朗(lǎng) 曜(yào)	璇(xuán) 璣(jī) 懸(xuán) 斡(wò)	晦(huì) 魄(pò) 環(huán) 照(zhào)
指(zhǐ) 薪(xīn) 修(xiū) 祜(hù)	永(yǒng) 綏(suí) 吉(jí) 劭(shào)	矩(jǔ) 步(bù) 引(yǐn) 領(lǐng)	俯(fǔ) 仰(yǎng) 廊(láng) 廟(miào)
束(shù) 帶(dài) 矜(jīn) 莊(zhuāng)	徘(pái) 徊(huái) 瞻(zhān) 眺(tiào)	孤(gū) 陋(lòu) 寡(guǎ) 聞(wén)	愚(yú) 蒙(méng) 等(děng) 誚(qiào)
謂(wèi) 語(yǔ) 助(zhù) 者(zhě)	焉(yān) 哉(zāi) 乎(hū) 也(yě)

Див. також

• Сто прізвищ^[en]
• Кьоїку кандзі — список із 1006 навчальних кандзі.

Примітки

1. Володимир Пирогов. Структурно-семантичні особливості фразеологізмів йодзідзюкуго, віддзеркалені в японських перекладах класичного твору Китаю «Цяньцзивень» // Східний світ. — 2009. — № 3. — С. 157—164.

Посилання

• The Thousand Character Essay. Transcribed, Translated and Annotated by Nathan Sturman [Архівовано 7 травня 2019 у Wayback Machine.] (англ.) — англомовний переклад твору з коментарями.
• Thousand-Character Essay [Архівовано 13 травня 2019 у Wayback Machine.] (англ.) — сторінка для читання «Тисячослова» з підказками по кожному ієрогліфу.