За легендарною версією, вісім триграм винайшов першопредок всіх людей і перший правитель Фу Сі. ЧжоуськийванВень склав пояснення до них, а його син князь Дань написав тлумачення до усіх рисок гексаграм. Конфуцій упорядкував праці своїх попередників, зібравши їх у книгу з 12 частин, що містять власне текст книги та коментарі до неї.
Найстаріші історичні тексти книги датуються серединою 4 — початком 3 століття до Р.Х. Канонічна версія базується на копії часів династії Хань.
Кінець ІІ тисячоліття до Р. Х.: кінець правління династії Інь — початок правління династії Чжоу.
Кінець ІІ — початок І тисячоліття до Р. Х.: початок правління династії Західна Чжоу.
900—800 до Р. Х.: кінець правління Західної Чжоу.
800—300 до Р. Х.: період Чуньцю — Чжаньго.
Найбільшу підтримку серед науковців має друга гіпотеза.
Коментарі
800—500 до Р. Х.: період Чуньцю.
500—300 до Р. Х.: період Чжаньго.
300 до Р. Х. — 300: період правління династій Цінь і Хань.
Найбільшу підтримку серед науковців має друга гіпотеза.
Популярність в Китаї
Класичне ствердження що до того, ніби коментарі до «Книги змін» були утворені Конфуцієм сприяло величезній популярності цього твору. Його шанобливо називали «першим серед п'ятьох класиків». Великим прихильником «Ї-цзіну» був імператор Кансі, серед багатьох інших.
Починаючи з періоду Вей-Цзінь (3-5 ст.) китайські буддисти вживали гексаграми для тлумачення власних ідей. Найвідомішим зразком вжитку «Книги змін» в буддизмі став твір «Чаньські інтерпретації „Змін“ Чжоу» Zhouyi Chanjie Чжисюя (1599—1655).[4]
«Ї цзін» у західній культурі
Французький єзуїт Йоахім Буве (1656—1730) та інші послідовники течії на ім'я фігуризм бачили у трактаті найдавніший текст людства, який зберігся ще за часів до Великого потопу[джерело?].
Книга змін згадується у романі Германа Гессе«Гра в бісер»: Йозеф Кнехт, головний герой роману, хоче доповнити гру поняттями Книги змін.
Книга змін згадується у романі Віктора Пелевіна «Числа»: головний герой роману ворожить за її допомогою.
«Пуаро Агати Крісті» (телесеріал), в одній із серій помічник і секретарка детектива гадають на «Ї цзін»
«Коломбо» (телесеріал), одна із серій відбувається в закритому інституті, де є лабораторія з дослідження китайських методів передбачення, у тому числі «Ї цзін» на паличках.
Книга І-цзін. Книга змін. Перекладач Євген Тарнавський. К.: Фоліо. 2024. 288 с. ISBN 978-617-551-645-4
(англ.)Джеймс Легг — The Yî King. // The Sacred books of China: the texts of Confucianism / translated by James Legge; v. 2 of 6. // The sacred books of the East / translated by various oriental scholars; and edited by F. Max Müller; v. 16 . — Oxford: Clarendon Press, 1882.
(нім.)Ріхард Вільгельм — I Ging: das Buch der Wandlungen / aus dem Chinesischen verdeutscht und erläutert von Richard Wilhelm. — Düsseldorf: Diederichs, 1924.
(рос.)Шуцкий Ю. К. Китайская классическая «Книга перемен» / под ред. Н. И. Конрада. — М., 1960.
(англ.)The classic of changes: a new translation of the I Ching as interpreted by Wang Bi / translated by Richard John Lynn. — New York: Columbia University Press, 2004.
(кит.) 易經研究 / 徐芹庭著. — 台北: 五洲出版社, 1970.
(кит.) 易經通注 / 傳以漸, 曹本榮撰. 2冊. — 北京: 中華書局, 1985.
(кит.) 細説易經 / 徐芹庭著. — 北京: 中國書店, 1999.
(рос.)Щуцкий Ю. К.Китайская классическая «Книга перемен» / под ред. Н. И. Конрада. — Москва, 1960.
(рос.) Лукьянов А. Е. Дао «Книги Перемен». — Москва: ИНСАН, РФК, 1993.
(рос.)Чжоу Цзун-хуа. Дао И-Цзина / Пер. с англ. — Киев: София, 1996.
(рос.)И цзин — Чжоу И. Система Перемен — Циклические Перемены / Перев. с кит. Б. Б. Виногродского, сост. В. Б. Курносовой. — Москва: Северный Ковш, 1999.
