Теґеттгофф (лінкор)

«Теґеттгофф»
SMS Tegetthoff
Служба
Тип/клас	лінкор
Держава прапора
Належність	Ц.к. військово-морські сили Австро-Угорщини (KuK Kriegsmarine)
Корабельня	Stabilimento Tecnico Triestino Трієст
Закладено	24 вересня 1910
Спущено на воду	21 березня 1912
Введено в експлуатацію	14 липня 1913
Виведений зі складу флоту	1924/1925
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	стандартна 20 000 т
Довжина	152 м
Ширина	27,3 м
Осадка	макс. 8,8 м
Бронювання	Борт 100-280 мм Цитадель 180-200 мм Палуба 48 мм Башти 205 мм Барбети 280 мм Каземати 100 мм Передня бойова рубка 250-356 мм Задня рубка 250 мм
Технічні дані
Рухова установка	12 котлів Ярроу, 4 парові турбіни Парсонса
Гвинти	4
Потужність	27 000 к.с.
Швидкість	max. 20,3 вуз.(38 км/год.)
Автономність плавання	4200 миль (7800 км)(10 - вузловим ходом (19 км/год.))
Екіпаж	962-1.050 чол.
Озброєння
Артилерія	12 × 30,5 см (у 4 баштах) 12 × 15,0 см (в одиночних казематах) 18 × 7,0 см
Торпедно-мінне озброєння	2 торпедні апарати 2×∅ 53,3 см (під водою по сторонах)

Лінкор «Теґеттгофф» (нім. SMS Tegetthoff) — був бойовим кораблем цісарсько-королівського флоту Австро-Угорщини типу «Вірібус Унітіс». Був названий на честь австрійського адмірала Вільгельма фон Тегетгоффа, який здобув перемогу над італійським флотом в битві біля Лісси 20 липня 1866 року.

Історія

Артилерія головного калібру

Був закладений 24 вересня 1910 на верфі Stabilimento Tecnico Triestino у Трієсті і спущений на воду 21 березня 1912. Введений в склад Крігсмарини 14 липня 1913 року.

В час Першої світової війни майже безперервно знаходився у базі флоту в Пулі разом з іншими лінкорами того ж типу «Viribus Unitis», «Prinz Eugen», «Святий Стефан». Здійснив декілька походів вздовж узбережжя Адріатики, обстрілі італійського порту Анкона 24 травня 1915 року.

Після війни переданий Італії, куди вирушив з бази 25 березня 1919. До 1923 знаходився у Венеції і поміж 1924–1925 роками був розібраний у верфі міста Ла-Спеція.

Ринда корабля була передана на борт німецького важкого крейсера «Prinz Eugen» і сьогодні знаходиться у костелі міста Грац. Збереглись три якорі з корабля — у морському музеї Венеції, морському музеї Риму, у монументі флоту Італії в Бріндізі.

Посилання

• http://www.kuk-kriegsmarine.at/tegetth.htm

• http://www.naval-history.net/WW1NavyAustrian.htm

Джерела

• Wladimir Aichelburg: K.u.k. Flotte 1900–1918. Österreichische Staatsdruckerei, Wien 1998, ISBN 3-8132-0573-8.
• Tegetthoff. In: Wladimir Aichelburg: Register der k.(u.)k. Kriegsschiffe. Von Abbondanza bis Zrinyi. NWV Neuer Wissenschaftlicher Verlag, Wien u. a. 2002, ISBN 3-7083-0052-1, S. 427–429.
• Friedrich Prasky: Die Tegetthoff-Klasse. Modellbau — Technik — Geschichte. Verlag Österreich u. a., Wien u. a. 2000, ISBN 3-7046-1481-5, mit Schnittplan 1:200.

Перша світова війна   Історія   Техніка