Теріологічна школа — назва професійної й освітньої мережі (network), що об'єднує фахівців-теріологівУкраїни та суміжних країн, насамперед Польщі та Білорусі, а також час від часу Естонії, РФ та Румунії тощо. Теріологічна школа як спільнота існує у двох іпостасях — як мережа фахівців і як щорічне зібрання.
Теріошкола започаткована як одна із секцій Українського теріологічного товариства НАН України (УТТ) восени 1993 року (24.11.1993 р.) спільним рішенням трьох інституцій — Українського теріологічного товариства, Міністерства охорони природи та Комісії з заповідників НАН України. Після її заснування у 1993 році і до сьогодні Теріошкола є однією з головних форм діяльності УТТ. Одним з ініціаторів створення (спільно з О. Федорченком, О. Киселюком та В. Покиньчередою) і керівником Теріошколи є Ігор Загороднюк, заступник голови УТТ.
Перший інформаційний лист (надалі регулярні розсилки і з 2000 р. бюлетень Novitates Theriologicae) розіслано 24.11.1993 р., перша (і надалі щорічна) конференція, що має назву школа-семінар, почалася 3.10.1994 р. в Карпатському біосферному заповіднику, перший випуск Праць Теріологічної школи видано 1998 року і презентовано на 5й Теріошколі на біостанції Харківського університету. Сайт Українського Теріологічного Товариства «Теріологічна школа» започатковано навесні 2003 року (25.05.2003 р.).
Вся діяльність Теріологічної школи тримається виключно на ентузіазмі її Ради і постійних учасників. Кожний наступний семінар Рада школи організовує в іншому місці, як правило в одному із природних або біосферних заповідників або Національному природному парку або на біостанції одного з університетів, значно рідше школи проходять у містах, на базі університетів або природничих музеїв (12 в Луганську, 13 в Кам'янці-Подільському та 24 в Одесі).
24 листопада 2018 року Теріошколі виповнилося 25 років; 26 березня 2018 року Теріошколі виповниться 8888 днів; 11 квітня 2021 року Теріошколі виповниться 10000 днів.
Завдання Теріошколи
Учасники 14-ї Теріошколи (Чорнобильської) в таборі Екополіс (27.09.2007)Наукова сесія в мультимедійному центрі Луганського національного університету (засідання XII Теріологічної школи)В колі учасників Теріошколи 2009 р. у Поліському природному заповіднику (І. Загороднюк, С. Жила, М. Коробченко, С. Заїка, В. Пархоменко, Л. Годлевська, В. Тищенко, Ю. Зізда.)Наукова сесія в Українському науково-дослідному протичумному інституті імені І. І. Мечникова у м. Одеса (засідання XXIV Теріологічної школи)
Завдання Теріошколи були сформульовані в журналі «Заповідна справа в Україні» (1999) й розвинені в наступних 24 школах-семінарах. Ключові завдання:
Організація регулярних зустрічей зоологів, які працюють в заповідниках, національних парках, біостанціях, а також на природничих факультетах і в академічних організаціях; обмін досвідом в проведенні польових досліджень ссавців.
Відпрацювання та уніфікація методик обліку чисельності популяцій і видового складу спільнот і локальних фаун, розвиток сучасних прижиттєвих методів вивчення фауни.
Апробація результатів досліджень — як у формі проектів наукових статей, так і розділів дисертацій.
Розвиток ініціатив, важливих для охорони природи й освіти, в тому числі постійних акцій «Ніч кажанів» і «Рік звіра» (2017 був «Роком їжака»).
Створення і ведення спільних видань та інших майданчиків постійного обміну досвідом, в тому числі форуму «Теріологічна школа»[1], сайту «Теріошкола», бюлетеня «Novitates Theriologicae» (8 випусків), журналу «Праці Теріологічної школи» (15 томів).
Теріологічна школа як мережа
Теріологічна школа як мережа фахівців діє у складі Українського теріологічного товариства (УТТ) НАН України і заснована на правах його секції. Теріологічну школу започатковано 1993 року за ініціативою Ігора Загороднюка, який є керівником цієї мережі (Головою УТТ є проф. Ігор Емельянов). Діяльність Школи спрямована на активізацію досліджень ссавців і розробку заходів з їх охорони, налагодження мережі дистанційних досліджень, підтримку ініціатив з охорони кажанів та великих хижих, налагодження обміну інформацією.
Трьома основними інформаційними форумами Школи є такі:
Щороку Теріологічна школа (переважно восени) проводить збір фахівців і «школярів» на базі однієї з освітніх або природоохоронних установ. Перша Школа пройшла на базі Карпатського біосферного заповідника, остання (2013) — на базі Карпатського НПП. Кількість учасників на щорічних зібраннях становить близько 40-60 осіб.
Школа-семінар триває 5 повних робочих днів, звичайно з понеділка до п'ятниці. Два дні семінару присвячено одній заздалегідь обраній головній темі. Для прикладу, основною темою школи 2009 р. було обрано «Динаміка популяцій і хижацтво»[2], 2013 року — «Таксономічне різноманіття ссавців природних і заповідних території»[3]. Традиційними і незмінними акціями і сесіями щорічних шкіл є: круглий стіл групи «Український центр охорони кажанів», круглий стіл «Обліки фауни: методологія та методика», конкурс молодіжних наукових праць «Нові імена в теріології», круглий стіл «Інформаційний ярмарок» тощо.
Кожна теріошкола має основну тему обговорення, навколо якої будується вся її програма, окрім традиційних круглих столів, майстер-класів та конкурсу «нові імена». Темами теріологічних шкіл останніх 20-ти років були[4]:
V: «Історичні зміни фауни та проблеми ведення Літопису природи» (Біостанція «Гайдари» Харківського державного університету, 28 вересня — 3 жовтня 1998 року);
VI: «Макротеріофауна, її сучасний стан та перспективи збереження» (Тернопіль та біостанція Тернопільського державного педуніверситету у ботаніко-ентомологічному заказнику «Голицький», 28 вересня — 2 жовтня 1999 року);
VII: «Великі хижі ссавці України та прилеглих країн» (Поліський природний заповідник (с. Селезівка Житомирської обл.), 15-17 грудня 2000 року);
XXI: «Мисливська та раритетна теріофауна: управління популяціями» (Міжрічинський регіональний ландшафтний парк у співпраці з Національним університетом біорізноманіття та природокористування України, 21–24 травня 2015 р.).
За пропозицією дирекції Поліського природного заповідника, 25 теріошколу (2018) пропонується провести на Поліссі і приурочити її до 50-річчя цього заповідника; голова оргкомітету від заповідника — Сергій Жила.
Маскот, логотипи щорічних шкіл та звірі-символи років
Маскотом Теріошколи є рись.
Кожна щорічна школа-семінар, починаючи з 5-ї, має логотип, на якому серед іншого вміщують і зображення одного зі знакових видів.
Окрім того, починаючи з теріошколи 2009 року (Канівський заповідник), товариство визначає вид-символ наступного року. Зокрема, видом-символом 2017 року був їжак, вид-символ 2018 року — шакал. Прикладами видів, що вміщені на логотипи щорічних теріошкіл, є борсук (школа 9 на Розточчі) вивірка (школа 12 в Луганську), вовк (школа 16 на Поліссі), бобер (школа 23 на Слобожанщині).
Аналіз історії використання логотипів і символів Теріошколи з формуванням подальшої ідеї років звірят представлено в огляді "Символи і логотипи Теріологічної школи та види-символи" (2007)[5].
Видання Теріологічної школи
Обкладинка (з корінцем) 9 випуску Праць Теріошколи «Раритетна теріофауна та її охорона» (2008)
Загалом Теріологічною школою видано близько 30 видань, у тому числі 18 видань у серії «Праці Теріологічної школи». Ця серія видань Українського теріологічного товариства започаткована 1998 року і вперше презентована на 5-й Теріологічній школі (Харків-Гайдари). Всі випуски серії є тематичними і видаються з періодичністю в середньому один випуск на рік (наведено у порядку зворотної хронології):
Один з круглих столів на XII теріошколі (2005), на якому домовлено започаткувати форум для обговорень тем упродовж року
На форумі Теріологічної школи[6] висвітлюються актуальні питання розвитку теріології в Україні, хроніки теріологічного життя (конференції, видання), обговорення стану популяцій і статусу окремих видів тощо. Форум відкрито 01 грудня 2005 року. За даними на 23.10.2013 року на форумі всього є 389 тем (2131 повідомлень), в обговоренні яких беруть участь 113 колег. Окремі найактуальніші теми:
Статус вовка в Україні — 74 записи (35659 переглядів);
ведмідь в Україні: поки не знищили всіх — 52 записи (21077 переглядів);
зубр в Україні: гібридний статус — 49 записів (22672 переглядів);
Рись на Поліссі — 34 записи (17435 переглядів);
такси на здобування тварин — 26 записів (15900 переглядів);
Вернакулярні назви ссавців: чи мають бути стандарти? — 24 записи (10622 переглядів);
Несинантропи в місті? — 18 записів (32804 переглядів).
Лідером обговорень і переглядів є тематика збереження великих ссавців. На основі і з урахуванням цих обговорень формується тематика круглих столів під час проведення чергових шкіл-семінарів, а в частині випадків, навпаки, форум стає продовженням проведених круглих столів.
Novitates Theriologicae
Перша сторінка обкладинки випуску 9 Бюлетеню Novitates Theriologicae (2015)
Бюлетень Novitates Theriologicae (дослівно з латини як «Теріологічі новини») по суті є додатком до журналу Theriologia Ukrainica. Започаткований 2000 року як дайджест подій теріологічного життя в Україні та суміжних країнах, цей Бюлетень вже з 2001 року став тематичним виданням. У перший період свого існування Бюлетень був присвячений матеріалам поточних теріологічних шкіл (випуски 2-8). Прикладом є випуск 3 "Кажани карпатського регіону — матеріали III Міжнародної конференції «Кажани Карпат» (2003). Надалі його вихід було продовжено у форматі тематичних випусків, не пов'язаних прямо з тематикою поточних теріошкіл. Прикладами стали випуск 9 «Дослідження ссавців степових регіонів» (2015 рік). Формування ідеї тематичних випусків відбулося паралельно з відходом від ідеї тематичних випусків «Праць Теріологічної школи», які протягом 2012—2016 років перейшли на журнальний формат. Матеріали бюлетеню викладаються в окремому розділі сайту Українського теріологічного товариства «terioshkola.org.ua»[7].
.jpg)
.jpg){kind=logo}
.jpg)
.jpg)
.jpg){kind=logo}
