Відео з камери спостереження, яка зафіксувала обстріл українського блокпоста на в'їзді в місто Волноваха з боку Донецька[1]
Місце, де зупинився міжміський автобус для проходження паспортного контролю та був уражений осколками від снаряду, що розірвався за 10 метрів на узбіччі дороги Орієнтовний район застосування пускових установок — підконтрольне Росії місто Докучаєвськ
Теракт під Волновахою 13 січня 2015 — артилерійський обстріл силами 5 ОМСБр «Оплот»окупаційних військ РФ українського пункту пропуску на автошляху Н20 поблизу міста Волноваха. Під час обстрілу пункту пропуску був уражений рейсовий автобус «Златоустівка — Донецьк», пасажири якого проходили там паспортний контроль. Внаслідок атаки загинули 12 осіб, ще 18 поранено.[⇨]Генеральна прокуратура України кваліфікувала обстріл як теракт.[⇨]
Бойовики «ДНР» майже одразу визнали, що обстріл був вчинений саме їхніми представниками.[4][5] Однак після того, як стало відомо про масштаб та кількість жертв, бойовики стали заперечувати свою причетність.[6] Як повідомив Генштаб ЗСУ, артобстріл проводився з центру міста Докучаєвськ з метою висвітлення представниками російських та місцевих пропагандистських ЗМІ того, як українські сили будуть завдавати удар у відповідь.[⇨]
Розслідування Служби безпеки України встановило виконавців обстрілу — артилерійський дивізіон 5-ї мотострілецької бригади «Оплот» під командуванням полковника РФ Анатолія Сінєльнікова, і безпосереднього керівника обстрілу — командира реактивного дивізіону «Ангели аду» Шпакова Ю. М., громадянина України.[⇨]
4 червня 2021 року Куйбишевський районний суд Запорізької області заочно засудив Шпакова до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.[⇨]
Перебіг подій
У місті Докучаєвськ бойовики «ДНР» зібрали російських та місцевих журналістів, і, аби висвітлити удар українських військових по місту, здійснили реактивний залп з установки «Град» з центра міста в напрямку траси Донецьк-Маріуполь з метою викликання зворотного обстрілу. Загалом було випущено понад 40 снарядів. При цьому поблизу пропускного пункту, в напрямку якого вівся вогонь, військові позиції відсутні, а є лише сили, необхідні для того, аби здійснювати контроль. Тобто перебувати там могли лише мирні люди.
Рейсовий автобус жовтого кольору, марки ЗАЗ A07A1 «I-VAN», рухався за маршрутом Златоустівка — Донецьк (АВ «Південний») та зупинився на блок-посту № 5[2] для здійснення паспортного контролю на лінії розмежування. Під час цього у 12-15[7] метрах від нього розірвався снаряд, випущений бойовиками з РСЗВ БМ-21 «Град» з району Докучаєвська. На місці загинуло 10 людей, серед яких 4 чоловіки, 6 жінок, в тому числі 14-річна дівчина. Ще 18 людей дістали поранення, 13 з них були доставлені у Волноваську лікарню. Серед них 1 міліціонер та 1 прикордонник. Вже в лікарні у Волновасі померла ще одна жінка. За оприлюдненими Донецькою ОДА даними, всього поранених 17, серед яких 16 залишалися у Волновасі, а ще 1 транспортований до Маріуполя[8].
Жертви
Список загиблих та постраждалих виклало у себе на офіційному сайті ГУМВС в Донецькій області ввечері 14 січня.[2]
↑Аспірантка ДонНУ, поверталася з молодіжної православної конференції, що проходила в м. Біла Церква. Померла в лікарні
Під вечір 14 січня ЗМІ повідомили, що кількість жертв зросла до 13 осіб: в лікарні помер поранений у обстрілі чоловік.[10][11] Але згодом було повідомлено, що звістка про 13 загиблого помилкова: інформація про одного й того самого чоловіка, який помер у лікарні, надійшла двічі з різних джерел.[12]
15 січня спеціальна моніторингова місія ОБСЄ провела аеророзвідку над місцем розстрілу пасажирського автобусу під Волновахою Донецької області. Безпілотний літальний апарат зібрав фото і відеодані ударних кратерів на місці події. У СММ ОБСЄ повідомили, що розслідуванням трагедії займеться робоча група у складі військових України та Російської Федерації, а також представника «ДНР»[19].
16 січня спеціальна моніторингова місія ОБСЄ вдруге відвідала місце злочину (та втретє — Волноваху). СММ ОБСЄ провела ретельне дослідження п'яти кратерів, включно з тим, що знаходився в 10 метрах від автобуса. Було встановлено, що всі досліджені кратери утворились внаслідок вибуху снарядів, випущених з напряму північ-північ-схід[20].
19 січня Генеральний прокурор УкраїниВіталій Ярема повідомив про попередні результати розслідування цього терористичного акту. Слідством було встановлено, що 13 січня 2015 року о 14:25 терористами було випущено по контрольно-пропускному пункту 88 некерованих снарядів із реактивних артилерійських систем БМ-21 «Град»[21]. Один з цих снарядів вибухнув на відстані 12 метрів від автобусу з людьми.
Експертиза встановила тип осколково-фугасних снарядів — М21 ОФ (9М22У). Також завдяки знайденим фрагментам снарядів було відновлене їхнє маркування, що дозволяє встановити виробника, номер партії, дату випуску, та військову частину, в яку їх направили. Також була встановлена відстань до пускових установок — 19 кілометрів, та місце, звідки вівся обстріл — північно-східні околиці міста Докучаєвськ. Обстріл здійснений з не менше, аніж трьох установок[21].
Голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко заявив, що основним підозрюваним у справі про загибель мирних жителів під Волновахою є лідер угруповання «ДНР» Олександр Захарченко. Теракт був спланований керівництвом угруповання «ДНР» та вчинений за їхньої прямої вказівки[22][23].
Характер форми воронок від вибуху ракет установки «Град» на численних фотографіях та відеороликах, знятих з місць вибуху ракет установки «Град» біля блок-поста під Волновахою, вказує на напрям обстрілу з Докучаєвська, контрольованого бойовиками ДНР[24][25].
16 січня 2017 року Україна подала позов до Міжнародного суду ООН з метою притягнення Російської Федерації до відповідальності за вчинення актів тероризму і дискримінації протягом її незаконної агресії проти України. Серед перелічених терористичних атак був названий і теракт під Волновахою[26].
9 березня 2017 року під час брифінгу заступник головного слідчого управління СБУ Віталій Маяков повідомив, що Служба безпеки України і Генпрокуратура України встановили осіб, причетних до теракту у Волновасі, що стався 13 січня 2015 року. Названо імена двох головних підозрюваних:[27]
Сінельніков А. О., 1964 р.н., громадянин РФ, полковник. Повернувся до Росії, отримав підвищення і проходить службу в ЗС РФ.
Шпаков Ю. М., 1979 р.н., громадянин України. Перебуває на тимчасово непідконтрольній території Донецької області.
Шпаков керував безпосередньо артилерійським дивізіоном, який здійснив обстріл, а Сінельников займав посаду командира, так званого куратора, 5-ї армійської бригади «Оплот» і командував діями Шпакова. Обом повідомлено про підозру у вчиненні злочинів — поштою. Продовжувалася ідентифікація осіб інших бойовиків, причетних до теракту, яких є кілька десятків. Безпосередньо обстріл блокпосту вели три мобільні групи реактивного дивізіону «Ангели аду» 5-ї окремої мотострілецької бригади 1-го армійського корпусу так званої «ДНР»[28].
Усі матеріали розслідування передані українській делегації, що представляє Україну в міжнародному суді ООН в Гаазі, як доказова база російської агресії проти України, також матеріали отримає прокурор ООН[29].
Вирок
У січні 2020 року Офіс прокурора направив до суду обвинувальний акт стосовно Шпакова для розгляду за процедурою спеціального судового розгляду. Досудове розслідування стосовно громадянина РФ було зупинено у зв’язку з розшуком підозрюваного. Ухвалою суду надано дозвіл на його затримання та доставку до суду для вирішення питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.[30]
4 червня 2021 року Куйбишевський районний суд Запорізької області заочно засудив Шпакова до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна[31][32][33].
Оцінки
Начальник головного командного центру Генштабу генерал Богдан Бондар заявив, що в місті Докучаєвськ знаходилися кореспонденти російських та місцевих телеканалів з метою зняти, як українські військові будуть завдавати ударів у відповідь. Українські військові не завдавали артудару у відповідь, ситуацію було стабілізовано.[34]
Реакції
Увечері 13 січня Президент України Петро Порошенко звернувся до українського народу у зв'язку з трагедією. При цьому він порівняв теракт у Волновасі з терактом у Парижі, що стався 7 січня, і закликав весь світ до солідарності з Україною[35].
Верховна Рада України розпочала своє пленарне засідання 14 січня з хвилини мовчання, що була оголошена спікером Володимиром Гройсманом у пам'ять загиблих під Волновахою[36].
У соціальних мережах українські користувачі розпочали акцію Я є Волноваха (фр.Je suis Volnovakha, також помилково Je suis Volnovaha) за аналогією до акції підтримки ФранціїJe suis Charlie у зв'язку з терактами у січні 2015 року[37]. 14 січня народні депутати у сесійній залі Верховної Ради України розгорнули плакати з написом Я — Волноваха[38].
15 січня 2015 року проголошено в Україні днем жалоби за всіма, хто загинув від рук терористів, і, в першу чергу, за мирними мешканцями, які загинули на блокпосту під Волновахою[39].
Святослав Вакарчук погодився протягом року щомісяця надавати фінансову допомогу родинам загиблих[40].
Уповноважений МЗС РФ з питань прав людини, демократії та верховенства права Костянтин Долгов назвав інцидент «підривом зусиль з мирного врегулювання та продовженням грубого порушення прав людини з боку Києва» і заявив, що уряд Росії «вимагає об'єктивного розслідування цього злочину, в тому числі з боку ОБСЄ, і покарання винних»[41].
Європейський Союз Згідно з заявою, поширеною прес-секретарем Верховного представника ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Федеріки Могеріні, нове загострення обстрілів та артилерійського вогню в східній Україні, що відбувається попри наявне перемир'я, призвело сьогодні до трагічної смерті десятьох мирних громадян, яка сталася внаслідок влучення артилерійського снаряду в автобус. У своїх думках ми зараз із родинами тих, хто загинув[43][44].
Президент Франції Франсуа Олланд та Канцлер Німеччини Ангела Меркель під час телефонної розмови з Президентом України Петром Порошенком висловили своє співчуття з приводу трагедії біля Волновахи[45].
Генеральний секретар ООНПан Гі Мун різко засудив обстріл автобуса під Донецьком, при цьому він наголосив, що цей інцидент має бути розслідуваний, а винні притягнені до відповідальності. За його словами, він лише підкреслює нагальну необхідність зупинити насильство на сході України[46].
У Маріуполі з ініціативи громадської організації «Новий Маріуполь» пройшов Марш миру в пам'ять про загиблих під гаслом «Я — Волноваха!», що розпочався 16 січня о 17:00 від Драмтетру[48].
18 січня
У Києві 18 січня було проведено кілька заходів у пам'ять про жертви теракту.
Марш єдності в пам'ять про жертви тероризму розпочався о 12:00 в парку ім. Тараса Шевченка і пройшов ходою центром Києва до Майдану Незалежності, де о 13:00 відбувся молебень, запалення свічок та покладання квітів у пам'ять про жертв тероризму[49][50].
Марш солідарності проти тероризму, розпочався в Києві о 14:00 на Михайлівській площі. Хода пройшла центром Києва за маршрутом Михайлівська площа — Європейська площа — вулиця Грушевського — Липська вулиця — Інститутська вулиця та завершилась на Майдані Незалежності, де відбувся молебень і запалення свічок на згадку про жертв тероризму в Україні. У марші узяли участь Київський міський голова Віталій Кличко, Президент України Петро Порошенко, Арсеній Яценюк та інші видатні діячі[51][52]. Всього на марш вийшли близько 20 000 українців[53].
У Хмельницькому[56] пройшов Марш миру за загиблими під Волновахою під назвою «Я Волноваха». Марш почався у 13.00 на Майдані Незалежності, протягом двох годин виступали керівники області та міста, а також волонтери та громадські активісти. По завершенню мітингу було прийнято дві резолюції — до української влади та сенату США, парламенту Канади, парламенту Австралії та ЄС, які озвучили члени хмельницької ради Майдану. Зокрема, просили владу проявити єдність та солідарність з українським народом, визнати ДНР та ЛНР терористичними організаціями, визнати Росію країною агресора, розробити та виконати комплекс заходів для повного відновлення суверенітету України на території Донбасу та Криму[57]. З Майдану Незалежності хмельничани рушили центральними вулицями міста, до пам'ятника «Ангел скорботи», де відбулася спільна молитва усіх представників духовенства міста.
У Херсоні пройшов Марш миру за загиблими під Волновахою під назвою «Я Волноваха». Марш почався о 14:00 на площі Свободи. Понад півтисячі людей пройшли центром міста висловлюючи позицію — за мир і проти тероризму. У марші взяли участь активісти «Свободи», «Правого сектора», Автомайдану і Євромайдану Херсонщини, також приєдналися перші особи міста та області[58][59].
Марші миру 18 січня пройшли також у Дніпропетровську (початок о 12:00 на Європейській площі)[60], Запоріжжі (початок о 14:00 на Фестивальній площі)[61], Краматорську (початок о 12:00 від перехрестя вулиць Паркової та 19 Партз'їзду)[62], Луцьку (початок о 14:30 на Театральному майдані)[63], Миколаєві (початок о 12:00)[64], Чернігові (початок о 12:00 на Красній площі)[65], Сєвєродонецьку (початок о 12:00 від ДК Будівельників до Площі Перемоги) та інших містах.
Вшанування пам'яті
10 вересня 2016 року під Волновахою встановили пам'ятний знак загиблим[66].
8 листопада 2018 року єпископ Закарпатський і Ужгородський Варсонофій (Руднік) разом з капеланом Закарпатської єпархії Ігорем Войтовичем відслужив поминальну літію на місці трагедії під Волновахою[67].
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 18 січня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 18 січня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 18 січня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
