Народився у м. Семипалатинську. Батько — Вацлав, висланий з Новогрудщини спочатку до Сибіру за участь в антиросійському повстанні 1863 року.
Переїхав до Польщі. Після проголошення незалежності Польщі у 1918 році працював в уряді, вважався одним із соратників Юзефа Пілсудського. Був членом Польської соціалістичної партії, з 1930 р. — депутат польського Сейму. Головував в Інституті дослідження справ національностей, пізніше керував східним відділом міністерства закордонних справ. Також регулярно дописував до щоденника «Дроґа». Голувко вважався творцем концепції прометеїзму — визволення поневолених національностей СРСР.[2] Знаходився під значним впливом Ю. Пілсудського, тому в 1927 році вийшов зі складу ППС, увійшов до Безпартійного блоку співпраці з урядом Валери Славека.
Виступав за діалог та порозуміння з українцями у Польщі, підтримував налагодження стосунків з легальними українськими партіями, такими як УНДО, пропонував створення культурної автономії українців в Польщі, але бачив незалежну Україну тільки на схід від Збруча. ОУН вважало Голувка прихованим польським шовіністом, який незначними поступками легальним українським партіям перешкоджав досягненню головної мети ОУН — незалежності України.[3][4]
Атентат на Голувка організував член ОУН Роман Шухевич, а здійснили трускавчани Василь Білас і Дмитро Данилишин. 29 серпня1931 року Голувко був убитий у панісонаті, де лікувався під патронажем українських сестер-василіянок. Вбивство Голувка викликало значний резонанс в Польщі і за кордоном, обговорювалося на засіданні Ліги Націй. Цей атентат також засудили деякі українські політики.[5]
Похований на євангелістсько-реформатському цвинтарі Варшави.
Бібліографія
«Тадеуш Голувко». Методи й шляхи оздоровлення взаємовідносин у Східній Галичині і східних воєводствах[6]
↑Ми не є українофілами. Польська політична думка про Україну і українців (За ред. П. Коваля, Я. Олдаковського, М. Зухняк, перекл. С. Гіріка). — Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2012. — С. 108—119.
Holzer Jerzy. Hołówko Tadeusz Ludwik // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961 — t. X. — S. 600—602. (пол.)