Тадеуш Бой-Желенський

Тадеуш Бой-Желенський
Tadeusz Boy-Żeleński
Ім'я при народженніпол. Tadeusz Kamil Marcjan Żeleński
Народився21 грудня 1874(1874-12-21)
Варшава
Помер4 липня 1941(1941-07-04) (66 років)
Львів
·вогнепальна рана
Країна Республіка Польща[1]
Діяльністьписьменник
Сфера роботихудожня література[d]
Alma materЯгеллонський університет і старша школа імені Бартоломея Новодворськогоd
ЗакладЛНУ ім. І. Франка
Мова творівпольська
Роки активностіз 1906
ЧленствоПольська академія літератури і Польський PEN Clubd
РідQ63532280?
БатькоВладислав Желенський
У шлюбі зZofia Żeleńskad
Автограф
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону офіцерський хрест ордена Відродження Польщі

CMNS: Тадеуш Бой-Желенський у Вікісховищі

Таде́уш Бой-Желе́нський (пол. Tadeusz Boy-Żeleński; справжнє ім'я — Тадеуш Каміль Марціан Желенський; 21 грудня 1874(18741221), Варшава — 4 липня 1941, Львів) — польський лікар, письменник, поет-сатирик, есеїст, літературний і театральний критик, перекладач французької літератури, громадський діяч. За переконаннями — матеріаліст. Масон[2]

Біографія

Тадеуш Желенський народився 21 грудня 1874 року у Варшаві й походив від шляхетського польського роду Желенських (пол. Żeleńskich) герба Цьолек (пол. Ciołek). Батько, Владислав Желенський, відомий польський композитор і піаніст. Мати, Ванда Желенська (уроджена Грабовська), польська письменниця. Тадеуш — друга дитина в подружжя. Він мав двох братів, старшого — Станіслава Желенського (1873—1914), польський архітектор і молодшого — Едвард Желенський (1878—1910), службовець і співзасновник мистецького кабаре «Зелений Балоник».

Медик за освітою.

1911 — вийшла перша збірка віршованих памфлетів Тадеуша Желенського — «Слівця».

Своїми творами боровся з клерикалізмом, псевдопатріотизмом, ідеалістичними поглядами на літературу.

Як писала радянська критика, «останні його праці про Бальзака й Стендаля і особливо Міцкевича проклали шлях марксистській літературній критиці в Польщі».

Бой-Желенському належить близько 200 томів перекладів Бальзака, Мольєра, Стендаля, Рабле, Вольтера та ін.

Вересень 1939 — рятуючись від німців, евакуювався на територію анексованої радянськими військами Галичини.

У 20-х числах жовтня 1939 увійшов до складу Організаційного комітету письменників Львова разом з такими письменниками: П. Панч (голова комітету), В. Василевська, В. Броневський, Д. Кенігсберг, Г. Гурська, С.Тудор, Я. Цурковський, О. Дан, О. Ват.

1941 — розстріляний німцями у Львові. На його честь 1946 року у Львові названо вулицю.

Примітки

  1. LIBRISКоролівська бібліотека Швеції, 2012.
  2. Ludwik Hass. Wolnomularstwo w Europie środkowo-wschodniej w XVIII i XIX wieku, 1982, s. 549

Джерела

  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Інститут історії України
  • Вацлав Борови. Бой як перекладач. Книга «Дослідження і дискусії». Вроцлав, 1952. — Т. 1—2 / W. Borowy. Boy jako tłumacz // Studia i rozprawy. T. 1–2. Wrocław, 1952.
  • Анджей Ставар. Тадеуш Желенський (Бой) / A. Stawar. Tadeusz Żeleński (Boy). Warszawa, 1958;
  • Роман Зіманд. Три розповіді про Боя. / R. Zimand. Trzy studia o Boyu. Warszawa, 1961;
  • Лозинський І. М. Друга літературна і громадсько-педагогічна молодість Тадеуша Бой-Желенського // Міжслов'ян. літ. взаємини. К., 1961. Вип. 2;
  • B. Winklowa. Tadeusz Żeleński (Boy). Twórczość i życie: biobibliografia. Warszawa, 1967;
  • A. Z. Makowiecki. Tadeusz Żeleński (Boy). Warszawa, 1974;
  • Лозинський І. М. Львівський період життя і творчості Тадеуша Боя-Желенського (1939—1941): Бібліогр. покажч. Л., 1984; Boy we Lwowie 1939—1941. Warszawa, 1992.