Народилась 12 вересня 1931 року у місті Гуаймас, штат Сонора. Коли їй було п'ять років її мати Луїса Ідальго Агілар вступила у шлюб з журналістом Луїсом Піналем, у якого було три дочки від попереднього шлюбу й який вдочерив Сільвію (зі своїм біологічним батьком — диригентом Мосесом Паскелем, вона познайомилася лише в 11 років). Родина мешкала в Акапулько та Монтерреї, згодом осіла у Мехіко. У 14-річному віці Сільвія навчилася друкувати і почала працювати секретаркою в різних фірмах, одночасно беручи уроки вокалу та акторської майстерності.
На театральній сцені з 1948 року. У кіно дебютувала 1949 року в другорядній ролі у фільмі «Бамба» Мігеля Контрераса Торреса. Справжній успіх принесли ролі у фільмах «Швейцар» (1950) з Кантінфласом та «Незнайомець на сходах» (1954) з Артуро де Кордова. 1957 року отримала премію Арієль як найкраща акторка за роль у фільмі «Пристрасне безумство» Туліо Демічелі за мотивами повісті «Крейцерова соната»Толстого.
У 1960-х багато знімалася в Мексиці. 1967 року зіграла в голлівудський стрічці «Акула!» з Бертом Рейнольдсом, а 1968-го — у фільмі «Гармати Сан-Себастьяна», де її партнерами стали Чарльз Бронсон та Ентоні Квінн. У 1970-х роках та на початку 1980-х багато знімалася в Іспанії, Італії та Аргентині.
У 1980-х працювала майже виключно на телебаченні — як акторка та продюсер теленовел. У цей час вступила до Інституційно-революційної партії і почала займатися політикою. Була обрана депутатом Конгресу Мексики (1991—1994), а згодом — сенатором Конгресу та членом Асамблеї (1998—2000). На цих посадах Піналь займала активну позицію у сфері культури та захисту прав жінок. У 2010—2014 роках Сільвія Піналь займала посаду генерального секретаря Національної асоціації акторів Мексики[9].
1986 року Піналь стала продюсером та ведучою телепрограми «Жінка, випадки з реального життя», яка зазнала великого успіху та протрималася в ефірі понад 20 років (1986—2007). Шоу транслювалося в Мексиці, Іспанії, Італії та країнах Латинської Америки.
1988 року акторка заснувала Театр Сільвії Піналь, репертуар якого складає в основному музична комедія, в якому грала у мексиканських версіях мюзиклів «Гелло, Доллі!», «Мейм» та «Циганка» (в останньому її партнеркою була її дочка Алехандра Гусман)[10].
2002 року було відкрито статую Сільвії Піналь роботи Рікардо Понзанеллі у парку Лос-Венадос (Мехіко)[11]. Портрети Піналь писали Дієго Рівера та Освальдо Гуаясамін. 2006 року нагороджена орденом Ізабелли Католички — за культурний внесок у світ кіно[12]. 2008 року удостоєна почесної премії Золотий Арієль за кар'єрні досягнення. 2015 року видала автобіографічну книгу «Esta soy yo»[13]. 2016 року Академія кінематографічних мистецтв і наук у Голлівуді обрала акторку одним зі своїх членів на знак визнання її довгої кар'єри та внеску в міжнародну кіноіндустрію[14]. 2019 року телекомпанія Televisa випустила телесеріал «Сільвія Піналь перед вами», заснований на біографії акторки, з Ітаті Кантораль у головній ролі[15].
Сільвія Піналь померла 28 листопада 2024 року в одній з лікарень Мехіко від пневмонії у 93-річному віці[16].
Особисте життя
Сільвія Піналь чотири рази була у шлюбі, кожен з яких завершився розлученням:
1961—1967 — Густаво Алатрісте, кінопродюсер. Їхня дочка Вірідіана Алатрісте (1963—1982), яка також стала акторкою, трагічно загинула в автомобільній аварії у віці 19 років (на той час вони разом з матір'ю виконували головні ролі в успішній теленовелі «Завтра настане весна», продюсером якої також була Піналь)[17].
1967—1976 — Енріке Гусман, співак та актор. Подружжя мало на телебаченні власне музичне телешоу «Сільвія та Енріке» (1968—1972). У пари народились дочка та син — співачка Алехандра Гусман (нар. 1968) та композитор Луїс Енріке Гусман (нар. 1970).
1981—1995 — Туліо Ернандес Гомес, політичний діяч, губернатор штату Тласкала. Як його дружина, Піналь виконувала обов'язки першої леді цього штату з 1981-го по 1987 роки, й саме тоді почала займатися політикою.
Також у різні роки акторка мала романи з акторами Омаром Шарифом, Педро Інфанте, Ренато Сальваторі та підприємцем Еміліо Азкар'яга Мільмо[18].
З часом Сільвія Піналь стала засновницею відомої акторської династії. Її старша онука Стефані Салас (дочка Сільвії Паскель) — акторка та співачка. Онука Фріда Софія (дочка Алехандри Гусман) також розпочала музичну кар'єру. Правнучки Мішель Салас та Каміла Валеро (доньки Стефані Салас) — модель та акторка відповідно[19].
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 1 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)