Сіваченко Сергій Миколайович

Сіваченко Сергій Миколайович
Народився	8 жовтня 1984(1984-10-08) (40 років)  Володарськ-Волинський, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	поет, журналіст, громадський діяч

Сергі́й Микола́йович Сіваче́нко (нар. 8 жовтня 1984, Хорошів, Житомирська область) — український поет, журналіст і громадський діяч.

Життєпис

У 2001 році закінчив Володарсько-Волинську школу (тепер — Хорошівський ліцей №1). Всі оцінки атестата — 12 балів. Тоді ж став лауреатом літературного конкурсу «Вірю в майбутнє твоє, Україно!», за що отримав грант на безкоштовне навчання у будь-якому виші України. Обрав Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Брав активну участь в студентському самоврядуванні. Протягом 5-ти років очолював спортивний рух в Інституті журналістики, завдяки чому у 2003 році вдалося здобути І місце в загальній спартакіаді КНУ Тараса Шевченка^[джерело?].

Того ж року Сергій Сіваченко вийшов до супер-фіналу Всеукраїнського телевізійного інтелект-шоу «LG-Еврика».

Працював редактором на телеканалі НТН та журналістом у декількох виданнях.

Водночас, протягом 10-ти років був провідним автором кросвордів у виданні «Ярмарок кросвордів», загальний разовий наклад якого сягав 800 тис. примірників^[джерело?].

Проживає у Хорошеві.

Творчість

Перші вірші Сергія Сіваченка з'явилися в місцевій районній газеті, коли йому було 9 років.

У 2000 році наприкінці шкільного навчання став лауреатом літературного конкурсу «Вірю в майбутнє твоє, Україно!».

У 2003 році разом з Богданом Кутєповим став співлауреатом фестивалю студентської пісні «Київський гаудеамус».

Навчаючись в Інституті журналістики, почав друкуватися в студентському альманасі «Святий Володимир», брав участь в молодіжних літературних студіях.

Перша збірка Сергія Сіваченка «Римована сповідь» у форматі самвидаву побачила світ у 2014 році після здобуття ним звання лауреата обласного літературного конкурсу в Житомирі.

Книга Сергія Сіваченка «Еволюція на граніті»

У 2017 році вийшла друком книга «Еволюція на граніті».

У 2019 році поезії Сергія Сіваченка увійшли до ІІІ тому антології сучасної української патріотичної поезії (м. Львів) та до книги «Обпалені крила. Поезія сучасної України».

У 2020 році вийшла друком книга "Блаженство вибору".

У 2023 році Сергій Сіваченко видав 4-ту авторську книгу поезій "Відсіч".

Також впродовж останніх років добірки творів С. Сіваченка публікувалися в:

·         антології «У пошуках альтернативи (поезія сучасної України)» (Київ);

·         літературно-мистецькому журналі «Склянка часу «Zeitglas» (Канів);

·         літературно-мистецькому альманаху «Просто на Покрову» (Коростень);

·         літературному альманаху «Ан Т-Р-Акт» (Херсон);

·         поетичному альманаху «Житомир ТЕН» (Житомир);

·         літературному віснику «Чатує в століттях Чернеча гора» (Канів);

·         мистецькому журналі «Світло спілкування» (Житомир) тощо.

Крім того, були окремі публікації в літературних газетних виданнях, зокрема в «Літературній Україні» (Київ).

Громадська діяльність

Брав активну участь в студентському самоврядуванні Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 2004 році разом з друзями-студентами долучився до участі в Помаранчевій революції.

Збір волонтерської допомоги на ринку Хорошева

З 2010 року Хорошеві просуває громадські ініціативи та протидіє протиправним рішенням місцевої влади.

З листопада 2013 року — учасник Революції гідності.

З 2014 року бере участь у зміні дискредитованого попередньою діяльністю керівництва Хорошівського району та селища.

З 2014 року після початку збройної агресії з боку Росії займається волонтерською діяльністю. Допомагає органам влади в питаннях патріотичного виховання молоді та вшанування пам'яті загиблих бійців у Хорошівському районі. Також бере участь в проведенні декомунізації в межах Хорошівського району.

З 2016 року Сергій Сіваченко обирається депутатом до Хорошівської селищної ради, де веде посилену роботу у відстоюванні інтересів односельців.

З 2014 по 2019 рік на громадських засадах очолював Хорошівську районну федерацію футболу.

У 2023 році був ініціатором та організатором переходу до Православної церкви України парафіяльної релігійної громади Храму архистратига Божого Михаїла (смт. Хорошів), яка раніше входила до УПЦ Московського патріархату.

Відзнаки

За літературну творчість:

• лауреат Всеукраїнського літературного конкурсу «Вірю в майбутнє твоє, Україно!» (м. Київ) (2000);
• лауреат обласного поетичного фестивалю-марафону «Оксія» (м. Житомир) (2013);
• лауреат обласного поетичного конкурсу «Апостроф» у номінації «Громадсько-патріотична лірика» (м. Житомир) (2015);
• номінант на здобуття премії Міжнародного конкурсу «Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни» у категорії «Вірш» (м. Київ) (2015);
• лауреат Всеукраїнського поетичного вернісажу «Троянди й виноград» імені Максима Рильського (м. Київ) (2017)[1];
• переможець Львівського обласного (зі всеукраїнським статусом) літературного конкурсу патріотичної поезії імені Катерини Мандрик-Куйбіди у категорії «Молода надія» (м. Львів) (2018);
• переможець Всеукраїнського літературного конкурсу «Свою Україну любіть!» серед учасників АТО, військовослужбовців та волонтерів (м. Київ) (2018);
• переможець Обласного літературного конкурсу «Краща книга року» (м. Житомир) (2018);
• лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка (м. Черкаси) (2018)[2].
• отримав стипендію Президента України для молодих письменників і митців у сфері музичного, театрального, образотворчого, хореографічного, естрадно-циркового та кіномистецтва (2019).
• переможець («Абсолютний чемпіон») Всеукраїнського літературно-мистецького свята «Просто на Покрову» (м. Коростень) (2019).
• лауреат Відкритого обласного літературного конкурсу «Житомир TEN» (м. Житомир) (2019).
• лауреат Всеукраїнського фестивалю поезії «Ан Т-Р-Акт» (м. Херсон) (2020).
• лауреат Всеукраїнського поетичного фестивалю-конкурсу "І тихим островом калиновим, згадалось батьківське село..." (м. Брусилів) (2021).
• лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Василя Юхимовича (м. Коростень) (2021).
• переможець ХІІІ міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча гора" (м. Канів) (2022).
• переможець Літературного марафону серед письменників України/Житомирщини «Війна росії проти України. ВІДСІЧ» у номінації "Театральні симпатії" (м. Житомир) (2022).
• переможець Літературного фестивалю-конкурсу "Шодуарівська альтанка" у номінації "Індивідуальність автора" (м. Житомир) (2022);
• переможець Літературного конкурсу «Poetic Frontline» (м. Київ) (2022);
• переможець VI Всеукраїнського літературного конкурсу ім. Леся Мартовича (м.Львів) (2022);
• лауреат Міжнародного проекту-конкурсу "Тарас Шевченко єднає народи'' (м. Київ) (2023);
• переможець Поетичного конкурсу "ВІЙНА, КОХАННЯ, ПЕРЕМОГА" Міжнародного культурного порталу "Експеримент" (м. Львів) (2023);
• переможець Літературного конкурсу "Слово - укриття для серця" (м. Конотоп) (2023);
• призер IX Всеукраїнського молодіжного літературного конкурсу «VivArt» (м. Кам’янське) (2023);
• лауреат Літературного марафону серед письменників України/Житомирщини «Війна росії проти України. ВІДСІЧ» в номінації «Поезія» (25 років і старше) (м. Житомир) (2023);
• лауреат спеціальної премії від Першої онлайн-радіостанції аудіокниг в Україні «SLUHAVKA» Літературного марафону «Відсіч» (м. Житомир) (2023);
• переможець обласного щорічного конкурсу «Краща книга року» в номінації "Поезія" за книгу "Відсіч" (м. Житомир) (2024);
• призер І Всеукраїнського літературного конкурсу імені Ірини Пеленської (м. Львів) (2024);
• переможець конкурсу філософської лірики "Іду до себе", організованого ГО "Всеукраїнська поетична родина" (2024).

За громадську діяльність:

• Почесна грамота міжфракційного депутатського об'єднання «За Житомирщину» (2018).

Примітки

1. http://www.golos.com.ua/article/296755 Нагородження лауреатів конкурсу «Троянди й виноград» імені Максила Рильського (2017)
2. Нагородження лауреатів Симоненківської премії (2018). Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019. [Архівовано 2019-02-15 у Wayback Machine.]

Посилання

• Сіваченко Сергій (14 березня 2017). Загиблим героям у День українського добровольця присвячується. ukrainka.org.ua. Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА»]. Процитовано 14 лютого 2019.
•  Сіваченко Сергій Миколайович у соцмережі «Facebook»
• Програма «Ранок на каналі Житомир» за участю Сергія Сіваченка