Сєдов Валентин Васильович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Сєдов Валентин Васильович
рос. Седов Валентин Васильевич
Народився	21 листопада 1924(1924-11-21) Ногінськ
Помер	4 жовтня 2004(2004-10-04) (79 років) Москва
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	СРСР  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	історик, археолог
Alma mater	істфак МДУ
Галузь	археологія
Заклад	Інститут археології РАН
Вчене звання	академік РАН
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Науковий керівник	Арциховський А. В.
Вчителі	Арциховський Артемій Володимирович
Відомі учні	Зав'ялов В. І., Артем'єв О. Р.
Аспіранти, докторанти	Aleksandr Artemyev^d
Членство	Російська академія наук Академія наук СРСР
Війна	німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги»

Валентин Васильович Сєдов (рос. Седов Валентин Васильевич; 21 листопада 1924, м. Ногінськ — †4 жовтня 2004, м. Москва) — радянський та російський археолог-славіст, завідувач відділом польових досліджень Інституту археології РАН, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент РАН (з 1997 р.), дійсний член РАН (з 2003 р.) і академік АН Латвії (з 1994 р.).

Біографія

Народився 21 листопада 1924 р. у м. Богородську (з 1930 р. — Ногінськ) Московської губернії в сім'ї робітників. Його батько Василь Васильович Сєдов і мати Ганна Хомівна працювали на Істомкінській текстильній фабриці[1].

Після завершення навчання у школи в 1941 р. вступив на навчання до Московського авіаційного інституту. У зв'язку з початком Німецько-радянської війни влітку 1942 р. був зарахований до Гомельского військово-піхотного училища, а в листопаді потрапив на фронт[1]. Був командиром стрілецького і кулеметного відділень на Сталінградському, Південному, Степовому, 1-му Українському, 1-му Білоруському і Прибалтійському фронтах, брав участь у боях з Японією. За бойові заслуги був нагороджений орденом Червоної Зірки[2] й медаллю «За бойові заслуги»[1].

Історією зацікавився в кінці 1945 року у м. Харбіні, коли йому вдалося ознайомитися із книгами з бібліотек російських емігрантів, багато з яких не були доступні в СРСР.

Після демобілізації вступив на історичний факультет на навчання до МДУ. Закінчивши навчання на кафедрі археології в 1951 р., був прийнятий на аспірантуру Інституту археології (у ті часи — «Інститут історії матеріальної культури»)[3]. У 1984 р. став лауреатом державної премії СРСР. У 1998 р . був лауреатом державної премії Росії та лауреатом ^ru^[en]Демидівської премії.

Помер 4 жовтня 2004 р., похований на Троєкуровському кладовищі у м. Москва[4].

Праці

Монографії

• Сельские поселения Смоленской земли VIII—XV вв. М., 1960. (рос.)
• Славяне Верхнего Поднепровья и Подвинья. М., 1970. (рос.)
• Новгородские сопки. М., 1970. (рос.)
• Длинные курганы кривичей. М., 1974. (рос.)
• Происхождение и ранняя история славян. М., 1979. (рос.)
• Археология СССР: Восточные славяне в VI—XIII вв. М., 1982. (рос.)
• Очерки по археологии славян. М., 1992. (рос.)
• Славяне в древности. М., 1994. (рос.)
• Славяне в раннем Средневековье. М., 1995. (рос.)
• Древнерусская народность. Историко-археологическое исследование. М., 1999. (рос.)
• У истоков восточнославянской государственности. М., 1999. (рос.)
• Славяне: Историко-археологическое исследование. М., 2002. (рос.)
• Изборск в раннем Средневековье. М.: Наука, 2007. (рос.)

Статті

• Древнерусское языческое святилище в Перыни. // Краткие сообщения Института истории материальной культуры, вып. 50. 1953. С. 92-103. (рос.)
• Некоторые ареалы архаических славянских гидронимов и археология // Перспективы развития славянской ономастики. М.: Наука, 1980. С. 141—147. (рос.)
• Об этнической принадлежности псковских длинных курганов//Краткие сообщения Института археологии. Средневековые древности. М.: Наука, вып166. 1981. С.5-11 (рос.)
• Начало городов на Руси // Древнерусское государство и славяне: Материалы симпозиума, посвященные 1500-летию Киева. Мн.: Наука и техника, 1983. С. 51-54. (рос.)
• Анты // Этносоциальная и политическая структура раннефеодальных славянских государств и народностей. М.: Наука, 1987. С. 16-22. (рос.)
• Восточнославянская этноязыковая общность // Вопросы языкознания. № 4. 1994. С. 3-16. (рос.)
• Русский каганат IX века // Отечественная история^[недоступне посилання з липня 2019]. М., № 4. 1998. С. 3-14. (рос.)
• Этногенез ранних славян // Вестник РАН. Т. 73, № 7. 2003. С. 594—605. (рос.)
• Север Восточно-Европейской равнины в период переселения народов и в Раннем Средневековье (Предыстория северновеликорусов) // Краткие сообщения Института археологии РАН. М.: Наука, 2005. Вып. 218. С. 12-23. (рос.)
• Седов, В. В. Курганы ятвягов // Советская археология, № 4. Москва: Наука, 1964. С. 36—51.

Примітки

1. Макаров Н. А. Валентин Седов // На рубеже тысячелетий. Книга о людях культуры и искусства. — Псков, 2002. (рос.)
2. Чернецов А. В. Валентин Васильевич Седов (некролог) // журнал «Российская археология». — 2004. — № 4. — С. 5—7. (рос.)
3. Седов Валентин Васильевич. Некролог. 2004. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 18 березня 2012. [Архівовано 2012-04-02 у Wayback Machine.] (рос.)
4. Могила В. В. Седова на Троекуровском кладбище (рос.)

Джерела

• Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.15: Следавікі — Трыо / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш — Мн.: БелЭн, 2002. — Т. 15. — 552 с. — 10 000 экз. — ISBN 985-11-0251-2 (Т. 15). (біл.)
• Валентин Васильевич Седов. «Материалы к биобиблиографии ученых» / сост. В. Е. Родинкова. — г. Москва: изд. «Наука», 2004 г. — 142 с. (рос.)

Посилання

• Персональна сторінка Валентина Васильовича Сєдова на офіційному сайті РАН (рос.) (рос.)
• Історична довідка на сайті Архіву РАН (рос.)
• Стаття на сайті бібліотеки «РусАрх» (рос.)
• Стаття на сайті Археологічного товариства Псковської області (рос.)
• Стаття в переліку вид. Інституту археології (рос.)
• Некролог у газеті «Псковская губерния» (рос.)
• Жих М. И. «Валентин Васильевич Седов: страницы жизни и творчества славянского подвижника» (рос.)
• Жих М. И. «Проблема славянского расселения в Восточной Европе и становления древнерусской народности в работах В. В. Седова» (рос.)
• Жих М. И. «Проблема славянского этногенеза в работах В. В. Седова» (рос.)
• «Изборск в раннем Средневековье» (рос.)
• «Псковичи» (рос.)
• «Юбилейный вандализм» (інтерв'ю) (рос.)
• «Учёный до мозга костей» (інтерв'ю) (рос.)

Біографії   Історія   Наука