Створення СКТШ починалось у вигляді Східно-Карпатської частини Головного Карпатського Шляху (ГКШ) в 1925 р., а було завершене у 1935 р. ГКШ стартував у Сілезьких Бескидах (територія Польщі) і закінчувався на теперішньому кордоні України з Румунією. Власне східна частина Шляху починалась в селі Сянки і закінчувалась на горі Стіг (Мармароський масив).[1]
Ідея створення шляху: «провести» туристів найбільш визначними горами та місцями Східних Карпат. Його було поділено на одноденні відрізки, що передбачали в кінці кожного дня можливість ночівлі та доступ до продуктів. В якості ночівлі мали послугувати туристичні притулки місткістю ~ 40 місць для ділянки вздовж масиву Східних Бескидів та ~ 100 місць – у головних туристських та лижних центрах. Притулки повинні були збудовані за архітектурним стилем відповідного регіону. За описом Генріка Ґонсьоровського, тривалість проходження СКТШ ~ 18 днів включно з днями для відпочинку.
Східно-Карпатська частина ГКШ складалась з 8 відрізків:
3 відрізки знаходились на теренах теперішньої Львівської області, 5 інших ― на Івано-Франківщині (головним чином Ґорґани);
лише частина восьмого відрізку — Чорногірським гірським масивом. Більшість притулків в ті часи були збудовані поруч СКТШ, куди проклали з’єднувальні шляхи.
16—19 травня: Вишківський Ґорган, траверс Малого Ґоргану, Яворова Кічера – долина Свічі, підхід до вершини Поганець;
24—26 травня та 6-9 червня: траверс Поганця, вихід на хребет, прочистка стежки в жерепі через обидві вершини Укерні, Сиваню Лолінську та вихід на полонину Солотвинка;
14—16, 28—30 червня, 4—7, 11—14 липня: пошуки оптимального варіанту проходження на гору Молода із сторони Круглої. Відновлення стежки в жерепі до вершини Молодої та до полонини Солотвинка. Давній відрізок не зберігся, в зв'язку з чим СКТШ було прокладено старою дорогою від руїн туристичного притулку з виходом на трелювальну дорогу, далі зрубом і по рідколіссі до райтштоку. Стежка в жерепі збереглася місцями;
19—21, 26—28 липня: розчистка дороги до ставу (район Ґрофи), пошук оптимальних варіантів виходу шляху на Ґрофу. Спрямували Шлях через перемичку зі сторони вершини Кінь Ґрофецький. Прочистка стежки в жерепі через Ґрофу до полонини Плісце;
3—4, 10—11 серпня: прочистка стежки на хребет Паренки, планування реконструкції притулку на полонині Плісце;
16—18, 24—26 серпня: прочистка плато Паренки, стежки на Малу Попадю;
4—6 вересня: прочистка стежки через Попадю до перемички на Коретвину. Старий відрізок Шляху, який проходив від перемички на північний схід в Ями, не зберігся. Прийнято рішення прокладати стежку по хребту Коретвиної в напрямку Петроса і далі опускати на стару гілку в районі Довгої Поляни;
10—12 вересня: відновлення стежки на Коретвину (в даному періоді не закінчено);
21—22 вересня: прочистка серпантину від повалених дерев від с. Осмолода на Соферу (початок Матагова). Оригінально Шлях не заходив в село Осмолода. В районі теперішнього Бистрицького лісництва (Різарня) знаходився туристичний притулок. Шлях від Довгої Поляни проходив через Різарню та далі до Яли (2 км від Різарні в сторону Бистрика) і звідти серпантинами виходив на Матагів в районі мисливського будинку. В даний час в нижній частині хребта серпантини зруйновані трелювальною технікою та в багатьох місцях завалені деревами. Вирішено направити Шлях в район села Осмолода і звідти на Матагів існуючими стежками.
4—6 жовтня: прочистка стежки в жерепі на Матагові від мисливського будинку в бік Високої та лісових завалів вниз до Осмолоди.
2003
промарковано відрізок від Торунського перевалу до вершини Попадя ;
серпень: прочистка стежки на Коретвину та Петросі;
вересень: прочистка частини райтштока Сивульного хребта та стежки з Високої в долину Кузьминця;
жовтень: прочистка стежки на Високу (в даному періоді не закінчена на хребті вище серпантинів).
2004
маркування маршруту з с. Вишків на Синевирське озеро . В даному періоді не завершено на відрізку присілок Сіда – с. Вишків.
2005
завершено прочистку відрізку Довга Поляна ― Коретвина і с. Осмолода ― Висока та відновлено відрізок Ігровець ― пер. Боревка ― траверс Боревки ― Боревка ― Лопушна ― В. Сивуля ― М. Сивуля – пол. Бистра (Рущина).
2006
промарковано відрізок СКТШ: Коретвина ― Довга Поляна ― Різарня ― Осмолода ― Софера ― Матагів ― Висока ― Ігровець ― пер. Боревка ― г. Боревка ― Лопушна ― В. Сивуля ― М. Сивуля ― пол. Бистра (Рущина) ;
відновлено маркування на відрізку Попадя ― М. Попадя ― Паренки ― Ґрофа ― ур. Кругла ;
У серпні промарковано маршрути від села Мислівка: на вершини Пустошак Малий та Великий ; на вершину г. Ґурґулат ;
У вересні—жовтні промарковано наступні маршрути, на яких також встановлено інформаційні таблиці та дороговкази:
на г. Ґрофа
на хр. Ґорґан
на г. Молода
на оз. Росохан ― в даному періоді не завершено 1 км)
с. Пасічна ― Бухтівецький водоспад ― ур. Розтоки ― г. Діл ― с. Постоята , в даному періоді не завершено 1,5 км
с. Верховина ― Довбушеві Комори ― траверс г. Синиця ― с. Криворівня
с. Микуличин ― г.Буковинка ― перевал Рижі ― смт. Ворохта (в даному періоді не завершено)
2007
Маркування маршруту з с. Осмолода на оз. Росохан та на хр. Аршиця (вершина Нивка) ;
Маркування з’єднувальних маршрутів в районі с.Осмолода: Різарня ― пер. Боревка , Дальня Яла ― хребет Сивулі ;
Відновлення та маркування маршрутів в Рожнятівському районі: с. Кузьминець ― пол.Середня ― г. Висока ; с. Гриньків ― Заплата ― пол.Середня ― г. Середня ;
Відновлення та маркування маршрутів в районі с. Гута: до пер.Боревка та на г. Ігровець ; на пол. Середня та г. Середня ; на пол. Рущина та г. Сивуля ; до Манявського та Бухтівецького водоспадів і с.Пасічна ;
Відновлення та маркування маршрутів в районі с. Манява, в Долинському і Надвірнянському районах.
2008
Поновлено маркування на відрізку пер. Торунський — г. Вишківський Ґорґан ― л.д. Свіча [3];
ЗМІНИ: відрізок СКТШ л.д Свіча ― сідло між Поганець та Укерня ― г. Сиваня ― пол. Солотвинка замінено на л.д Свіча ― вододіл між Гичами ― пол.Солотвинка . ПРИЧИНА: регулярні сильні вітровали та непопулярність туристами;
