Гірський притулокЃірський прит́улок — об'єкт туристичної інфраструктури, розташований переважно за межами населених пунктів, здебільшого уздовж туристичних маршрутів. Дані споруди є капітальними, постійними, виконують рекреаційну функцію для гірських туристів, а в разі необхідності ― забезпечують виживання для осіб, що потрапили у небезпеку. В Україні значна кількість притулків постала на базі збудованих у 1960-х рр. мисливських будинків, реконструйованих і догляданих ентузіастами на громадських засадах. Можуть знаходитись на балансі відповідних лісових господарств. Такі споруди в абсолютній своїй більшості є загальнодоступними і безоплатними. Такі будинки переважно одно- або двокімнатні, зрідка півтораповерхові і трикімнатні. Збудовані з дерева, забезпечені металевими печами («буржуйками»), зрідка ― цегляними. Громадські (безоплатні)
Приватні (платні)На початку 2010-х рр. в зв'язку з інтенсивним розвитком активного туризму, в популярних місцях почали з'являтися приватні (тобто комерційні) притулки. Відмінність від високогірних готелів у спектрі послуг. В притулках переважно великі гуртожитні кімнати, кухня спільна, окремих зручностей немає. До таких станом на початок 2019 р. відносяться:
Неіснуючі (1880-ті ― 1940-ті)Примітки
|