Східний хребет
Схі́дний хребе́т (рос. Восто́чный хребе́т) — гірська система, другий за довжиною хребет півострова Камчатки Камчатського краю Росії. ГеографіяХребет простягнувся паралельно поздовжньої осі півострова Камчатки, приблизно від 53° північної широти — на півдні і майже до півострова Озерного — на півночі, (в східній частині Камчатки) із півдня — південного заходу на північ — північний схід на 600 км, розташований на схід від Центральнокамчатської низовини та Серединного хребта. Ширина хребта, в центральній його частині, сягає 120 км. На сході межує із Східним Вулканічним плато висотою 600—1000 м, із окремими конусами згаслих і діючих вулканів: Кроноцька (3528 м), Коряцька (3456 м), Авачинська (2741 м), Мутновська (2323 м) сопки та інші, а також місцями омивається затоками Тихого океану. В північно-західній частині хребта, у вигині річки Камчатки, окремо виділяються «Вулкани Ключевської групи»[2][3], до якої входить найвищий діючий вулкан Євразії — Ключевська Сопка (4750 м), а також Камінь (4585 м), Крестовський (4057 м), Ушковський (3943 м), Толбачик (3682 м), Зиміна (3081 м) та інші. Східний хребет складається із ряду окремих хребтів з крутими західними і пологими східними схилами. Найбільш значні із них: на півдні — Ганальський (вулкан Бакенінг, 2278 м), в центрі — Валагінський (Кудряш 1794 м) та Тумрок (вулкан Кизимен, 2375 м), на півночі — Кумроч (вулкан Шиш, 2346 м)[3][4], прорізаний наскрізною ущелиною річки Камчатки. ГеологіяХребет складений головним чином вулканічно-сланцевими товщами, породами продуктів виверження і туфами. РослинністьНижні частини схилів вкриті лісами кам'яної берези (береза Ермана) і чагарниковими заростями кедрового стланика та рододендрона, вище лежать гірські тундри. Див. такожПримітки
Посилання
Топографічні карти |
Portal di Ensiklopedia Dunia